На нашем сайте вы можете читать онлайн «Амазонка. Київ–Соловки (збірник)». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Современная зарубежная литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Амазонка. Київ–Соловки (збірник)

Автор
Дата выхода
15 апреля 2017
Краткое содержание книги Амазонка. Київ–Соловки (збірник), аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Амазонка. Київ–Соловки (збірник). Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Валентин Чемерис) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Нова книжка Валентина Чемериса присвячена поетам ХХ століття, імена яких стали символами великої жертовної любові до України, незламності духу, правди й боротьби.
Що спонукало Олену Телігу, героїню повісті «Амазонка», вишукану красуню-аристократку, не менш прекрасну поетесу, яку називали новітньою Лесею Українкою, ступити на кривавий шлях боротьби за визволення Батьківщини? Письменник зображує жінку, що вміє і страждати, і радіти, і бути ніжною, але коли перед нею ворог – стає хороброю та незламною. Такою й зустріла Олена свою смерть у горезвісному Бабиному Яру в Києві в лютому1942 року, де її, патріотку, члена ОУН, розстріляли німецькі фашисти.
Про трагічну долю чотирьох поетів: Крушельницьких – батька Антона й сина Івана, та Вороних – батька Миколу й сина Марка, про їхнє життя, творчість, любов і загибель під час сталінського «Великого терору» 1930-х років читач дізнається з роману-есе «Київ – Соловки».
Амазонка. Київ–Соловки (збірник) читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Амазонка. Київ–Соловки (збірник) без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Леночка й отямитись од негаданого щастя не встигла, як опинилася з сiмейством у купе швидкого потяга «Санкт-Петербург – Киiв». Того ж дня, як приiхали, в золотоверхому найняли пристойну квартиру, а з 1 квiтня батечко поступив у Киевi на службу. І вiдразу ж директором – спецiалiст вiн був класний! – департаменту водного i шосового господарства Мiнiстерства шляхiв Украiнськоi держави.
І все у них швидко налагодилося i вони були переконанi, що завжди жили в Киевi i нiкуди з нього не виiздили. Невдовзi глава сiмейства взяв собi ще одну роботу – почав викладати в Киiвському полiтехнiчному iнститутi (через рiк вiн стане професором тiеi Полiтехнiки).
У вереснi 1918 року Олена почала навчатися в третьому класi приватноi Киiвськоi жiночоi гiмназii Олександри Дучинськоi – то був один з найстарiших навчальних закладiв, заснований ще 1878 року педагогом-меценатом Вiрою Ващенко-Захарченко. Гiмназiя мiстилася в будинку Язева на Бiбiковському бульварi (пiзнiше для неi буде збудований будинок на вулицi Тимофiiвськiй, 7 (тепер – М.
У гiмназii вивчали закон Божий, росiйську iсторiю, арифметику, нiмецьку, французьку й украiнську мови (з украiнськоi Оленка мала тодi оцiнку «4»).
Мешкали Шовгенови на Шулявцi, бiля Полiтехнiки, де жили родини професорiв. Велись розмови – Оленка уважно iх слухала – про нацiональне вiдродження, про Украiнську державу. Не все Оленка розумiла, не всiм переймалася, але загалом життя в Киевi ii захопило, i вона згодом називатиме Киiв своiм рiдним домом.
«Батьки були украiнцями, але не виховували своiх дiтей по-украiнськи. Тепер стають батьки активними украiнцями, але на дiтей, у цьому вiдношеннi, не звертають уваги. Дiти були заскоченi революцiею. Унiверсали, прапори, паради – все нове й небувале, незрозумiле…Старший брат, заполонений стихiею украiнськоi революцii, раз глянувши на лави украiнського вiйська, що проходило зi спiвом „Запорозького маршу“, пiшов до Украiнськоi армii. Мати говорила тепер з московським оточенням принципово по-украiнськи, але з дiтьми й далi по-московськи… Олена з молодшим братом обертались мiж товаришами по школi та забавах в парку Полiтехнiки, але Киiв для них був далi „росiйським“ мiстом.
Одного дня, коли в Киевi була украiнська влада, стався такий випадок: до дверей помешкання хтось застукав i коли мама вiдчинила, на порозi з’явилась постать висока, струнка, молода, але з дуже худим i вимученим обличчям.










