Сатирикон. Поезії

Влодко Климкiв

І його вже нема

Як так нема Є

Ось високий ставний стрункий

Молодий Дуже вже чорнобривий

Стоiть у снiгах 1966 року у Вiннiпезi

Зустрiчае мене з Павличком

Дорога з Нью-Йорка на Киiв через Манiтобу

Ось вiн скидае свого кожуха гудзики дерев’янi

І накидае менi на плечi носи не переноси

На початку сiмдесятих у морозному Киевi

Спiвали три прославлених хори

Хор Климкiва тобто Кошиця хор з Вiннiпега

Хор Авдiевського тобто Верьовки з Киева хор

І невидимий хор кагебiстiв вони кишiли всюди

Всюди вони чигали коли Влодко приiхав

І спiвали роти розкривали старались

Єднали усiх украiнцiв спiвом як обручем

Згодом вiн вибрав менi окуляри

Ходив по усiх аптеках протирав менi лiнзи

Дивлюсь його окулярами

На противний цей свiт

Де Влодка уже немае

Полювання Жоржа Грабовича

Вiдповiдь на цикл статей в газетi «Критика»

За сiмома замками як раритет раритетiв у рукописному вiддiлi Інституту лiтератури зберiгаеться Шевченкiв оригiнал: голий солдат на березi Аральського моря йде супроти долi з гордо пiднятим членом.

У гарвардському азартi

Вiн вийшов на полювання

Усi ми нiчого не вартi

А в нього це спроба остання.

Не в Самаркандах чи Хiвах

Пiд ЦРУшним затятим секретом

Вiн нишпорить в нас по архiвах

За аркушем тим за раритетом.

І як би воно там не звалось

Це вам не ерос невинний

Коли вiн вполюе той фалос

То змiниться доля Вкраiни.

Бо в нас пiд замком потаемне

Приховане libido й ego

Навiки задраене темне

I co tam komu do tego.

ГРУшна пагуба промосковська

Лишила на фалосi садна

Асистуе йому Бердиховська

Од невживання уся брунатна.

Асистуе Рябчук Микола

Рябенький од всякого вжитку

Асистентiв там тьма довкола

Од порад немае просвiтку.

З Лесбосу всi лесбiянки

Гомiки всi з Амстердама

Од парфумiв дiорно i п’янко

Консультують Жоржа як даму.

Усе стало диспутом кльовим

Уже й на той свiт дiстали

І Гончара з Шевельовим

Доточили спiрiтуали.

А що нам дурним i зеленим

Ми дбаем про власну жиропу

А Жорж тим Тарасовим членом

Проб’е нам вiкно у Європу.