Малиновий пелікан

– А що саме?

– Звiсно що. Витягнути клiща. Це що, така важка справа? У вас, напевно, е для цього медична освiта, досвiд.

– Все у мене е, я фельдшер зi стажем. Не лiкар, але теж на щось здатна. Але ось стерильних iнструментiв у мене немае. А без стерильних iнструментiв такi речi не робляться. Ви зi мною згоднi?

Я погодився, але наважився виразити подив.

– А що, стерильнi iнструменти хiба це проблема?

– Ну, звичайно, проблема, ви ж не бажаете померти вiд зараження кровi. Менi здаеться, навiть i у вашому вiцi це не надто приемно.

Ви зi мною згоднi?

Я погодився, що i вiд зараження кровi померти не бажаю. Правду кажучи, я взагалi нi вiд чого померти не бажаю, але розумiю, що вiд чогось усе ж доведеться. Але бажано iншим разом. Хоча iншим разом бажано, щоб теж не було.

– Але все-таки, – спробував я мiркувати логiчно, – якщо у вас з собою немае нiякого стерильного iнструменту, давайте обiйдемось домашнiми можливостями. Вiзьмемо просту голку, прокип’ятимо, ось вам i стерильний iнструмент.

– Ну, це вiрно. Голку ви прокип’ятите. А пiдлогу, стiни та стелю теж прокип’ятите? Стерильну обстановку зумiете створити?

– Тобто, щоб навколо чистота була? Так у нас нiби й не брудно.

– Чистота – це ще не стерильнiсть. Спробуйте, проведiть пальцем по пiдлозi, встромiть його пiд мiкроскоп i там таке побачите, що зомлiете.

Я припустив, що з мiкроскопом скрiзь що-небудь знайдеш. Вона погодилась: скрiзь, але не те i не в такiй пропорцii. Якщо в справжнiй операцiйнiй…

– Та при чому тут операцiйна, – вигукнув я, втрачаючи терпець.

 – Менi ж не операцiю, а усього-на-всього витягнути клiща.

Але й вона почала дратуватись.

– Це вам здаеться, усього-на-всього клiщ. Мiкроб у тисячу разiв менший, а потрапить в ранку – i зараження кровi. І що пiсля цього? Пiсля цього – ви на цвинтарi, я – у буцегарнi, а моi дiти де? У сиротинцi. Вони у мене вiд першого чоловiка, а цей з ними панькатись не стане. Нi, не те, щоб це… Вiн iх любить, доки зi мною. Але зустрiне iншу жiнку й одразу згадае, що дiтки-то не його.

От i вiддасть iх до сиротинця. А там iх американцям продадуть на розчленування. Закон забороняе, а iм все одно продають. Нелегально. Через Бiлорусь перевозять. Ви гадаете, вони так чи що полюють за нашими дiтками? Тому що такi добрi? Еге ж, добрi. В них зараз – чули? Тривалiсть життя сягнула майже до ста рокiв. А за рахунок чого? Три речi (почала загинати пальцi): збалансоване харчування, стовбуровi клiтини та трансплантацiя.