На нашем сайте вы можете читать онлайн «Автохтони». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Современная русская литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Автохтони

Автор
Дата выхода
30 ноября 2016
Краткое содержание книги Автохтони, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Автохтони. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор () в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Марія Галіна – відома російська поетка та письменниця українського походження, біолог за освітою, лауреат численних літературних премій з поезії, прози та фантастичної прози (зокрема двічі – персональної премії Бориса Стругацького). Химерна проза Марії Галіної набула визнання критиків та завоювала любов читачів.
Роман «Автохтони» російською вийшов друком у 2015 році і був відзначений критикою як одна з найяскравіших літературних подій року.
До безіменного міфічного міста, яке багатьом, однак, видасться знайомим, прибуває такий самий безіменний герой – людина без імені і без персональної історії. Взагалі, він начебто мистецтвознавець, який приїхав, щоб написати статтю про постановку безмаль столітньої давнини опери «Смерть Петронія».
Тіні оживають, місто наповнюється вихідцями з минулого, яке начебто давно завершилося, але водночас триває. Оперна співачка, вбита просто на сцені ревнивим коханцем, відроджується у власній напівбожевільній праонуці; офіціантка в місцевому кафе працює тут, за її власними словами, з кінця XVIII століття, а всюдисущий старигань, якого головний герой винаймає як консультанта, схоже, і зовсім вічний. Усі разом вони формують дивну і відмерлу расу стародавніх мешканців цього міста – похмурих і загадкових автохтонів…
Автохтони читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Автохтони без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
– Ось побачите, як у нас гарно весною.
– Я так довго не затримаюся.
– Це ви даремно. У нас гарно. Вам сподобаеться. Справдi.
Родина в глибинi кафе обiдала, розповсюджуючи запахи картопляного пюре i свинячоi пiджарки. Його занудило. А вранцi вчора було зовсiм порожньо. Куди вони потiм дiвають усi цi завчасно заготовленi запiканки?
– Але взагалi одному краще за все приiздити або на пару днiв, або надовго. За пару днiв не встигаеш вiдчути себе самотнiм, а коли надовго, заводиш собi друзiв. Подруг.
– Дякую, – сказав вiн, – але в мене справи.
– Не сумнiваюся. Вiдпочивати зазвичай приiздять родинами.
Точно – кадрить. Вiн хотiв сказати щось нейтральне, але ввiчливе, ввiчлива вiдмова, так, саме так, ввiчлива вiдмова, але вона повернулася за стiйку й утупилася в книгу, немов угадавши його намiри. Не кадрить? Просто чемна з вiдвiдувачем? Чому ми взагалi схильнi приймати звичайну приязнiсть за далекогляднi плани?
Запiканка була свiжа, дуже нiжна, щедро полита варенням i збитими вершками.
– Полегшало? – Вона пiдвела голову вiд книги, поганий папiр, пейпербек, дамський роман.
– Дякую. Скажiть, а чому всi постiйно питають: «Як завжди?» Я тут був у Юзефа, й офiцiант сказав: так розводять лохiв.
– Не думаю. Просто це добре питання – «як завжди». Це означае, що було минуле i буде майбутне. Люди прагнуть розмiреного життя. Особливо приiжджi. – Вона нарештi пiдвела очi та посмiхнулася. – До речi, сьогоднi в нас день пива. Якщо ви у будь-якiй ресторацii спитаете кухоль, вам як бонус запропонують ще кухоль. Будь-який наш фiрмовий сорт на вибiр. У нас добре пиво. Бере призи на виставках.
– Не сумнiваюся, – сказав вiн.
* * *
– Це Штернберг. Он те полотно. Велике, iз плотогонами. Емiгрував у сiмдесят четвертому, зараз у МОМi висить. Бачите, який мазок? Буйний, щiльний.
– Пастозний.
– Так-так, абсолютно вiрно. Пастозний. Он той – Жук. Теж поiхав, тiльки до Ізраiлю. А он той, далi – Цвинтар. Он тi кольоровi плями. Психоделiка. Графiка? Це Кузнецов. Помер у психушцi в сiмдесят шостому.










