На нашем сайте вы можете читать онлайн «Автохтони». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Современная русская литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Автохтони

Автор
Дата выхода
30 ноября 2016
Краткое содержание книги Автохтони, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Автохтони. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор () в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Марія Галіна – відома російська поетка та письменниця українського походження, біолог за освітою, лауреат численних літературних премій з поезії, прози та фантастичної прози (зокрема двічі – персональної премії Бориса Стругацького). Химерна проза Марії Галіної набула визнання критиків та завоювала любов читачів.
Роман «Автохтони» російською вийшов друком у 2015 році і був відзначений критикою як одна з найяскравіших літературних подій року.
До безіменного міфічного міста, яке багатьом, однак, видасться знайомим, прибуває такий самий безіменний герой – людина без імені і без персональної історії. Взагалі, він начебто мистецтвознавець, який приїхав, щоб написати статтю про постановку безмаль столітньої давнини опери «Смерть Петронія».
Тіні оживають, місто наповнюється вихідцями з минулого, яке начебто давно завершилося, але водночас триває. Оперна співачка, вбита просто на сцені ревнивим коханцем, відроджується у власній напівбожевільній праонуці; офіціантка в місцевому кафе працює тут, за її власними словами, з кінця XVIII століття, а всюдисущий старигань, якого головний герой винаймає як консультанта, схоже, і зовсім вічний. Усі разом вони формують дивну і відмерлу расу стародавніх мешканців цього міста – похмурих і загадкових автохтонів…
Автохтони читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Автохтони без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Не шизофреник – двоедушник. Ви що, нiчого не знали про двоедушникiв?
Даремно вiн найняв Вейнбаума як консультанта. Все одно що найняти Мюнхгаузена.
– Стривайте… ви тут сказали, що Марек служив в управi, а ви… Скiльки ж вам рокiв? І вам, i йому?
– Не ваша справа, – ображено вiдповiв Вейнбаум.
Минуле, яке нiяк не стае минулим, немов би спалах, що вже згас, але залишив на сiткiвцi довгий сяючий слiд.
– Чому – «Синя пляшка»? – спитав вiн несподiвано для себе.
– Даруйте, що?
– Ну ось, здаеться, у Стiвенсона було оповiдання…
– Про синю пляшку? Нi, до чого тут Стiвенсон? Я гадаю, ну, просто красиво.
– Буквально от як зараз!
– Дуже дотепно. Так от, хоробрий шляхтич, там, до речi, в кутку, його портрет, бачите, темненький такий, через пiдземний хiд у мiськiй стiнi пробрався до турок i пiдпалив пороховий склад.
– Каже, нiчого не треба, а тiльки он тi мiшки з чорними зернами. І патент на iхнiй продаж на п’ять рокiв. Розумний шляхтич трапився. З дiловою тямою. Я чув цю iсторiю у Вiднi. Про одну тамтешню кав’ярню.
– Якщо одну й ту ж iсторiю розповiдають у рiзних мiсцях, – сказав Вейнбаум, – виходить, у нiй е, гм… зерня iстини. Хоча б завбiльшки з кавове. Інакше навiщо б ii розповiдали?
– Маркетинговий хiд.
– Аякже ж! Але не можна ж вигадати те, чого не було. Тобто можна, але це швидко забудуть.
– Ви хто за фахом, мiстере Холмс?
– Бухгалтер. Коли я починав, це називалося рахiвник. Нарукавники, рахiвниця.
– Престижна професiя.
– Це зараз. Але зараз я вже не у справi.
– Так. Про Валевську-Нахмансон. Вона спiвала у вашiй оперi до вiйни. І там нiби якась драма була.
– Мiж драмою та трагедiею, як кажуть в Одесi, двi великi рiзницi. Їi в тридцять дев’ятому застрелив коханець, спiвробiтник НКВС. Прямо з партеру, коли вона спiвала Кармен. Це е в путiвнику, ми дуже пишаемося цiею iсторiею. Ми взагалi пишаемося своею iсторiею.
– Ви точнiсiнько як Шпет. Вiн теж дуже пишаеться.










