На нашем сайте вы можете читать онлайн «Одного разу на Дикому Сході». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Современная зарубежная литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Одного разу на Дикому Сході

Автор
Дата выхода
02 декабря 2016
Краткое содержание книги Одного разу на Дикому Сході, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Одного разу на Дикому Сході. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Владислав Івченко) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Владислав Івченко (нар. 1976 р.) – український журналіст і письменник, автор кількох повістей та оповідань, неодноразовий лауреат міжнародної преміі «Коронація слова».
Роман «Одного разу на Дикому Сході» написаний, за визначенням самого автора, у жанрі українського вестерну. Події розгортаються в Україні під час Громадянської війни. За великими скарбами, які заховані у палаці барона фон Шпіла біля села Шпилівка, що під Охтиркою, починається справжнє полювання. Їх хочуть отримати і червоні, й білі. Здається, здобич уже поруч, але раптом виявляється, що палац барона охороняє чудовисько – величезний і могутній Голем, штучна людина, велетень, зроблений за допомогою ворожіння та кабали віденськими рабинами і проданий за великі гроші фон Шпілу. На честь господаря чудовисько називають Шпилем. Він шість метрів заввишки, йому не завдають шкоди кулі і снаряди, не кажучи вже про холодну зброю. Але є в нього слабке місце – він закохується…
Одного разу на Дикому Сході читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Одного разу на Дикому Сході без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Один з них показав, що збираеться вiдiйти до вiтру, зiйшов зi стежини, зайшов у кущi. Група продовжила рух. Коли крик. Страшний крик людини, яку вбивають. Вони кидаються до товариша. Вони були дружнi, один за одного, вони не покинули бiдолаху, бо ж разом бочку солi з’iли, пройшли через страшне i вижили у полонi. Вискочили за кущi i побачили величезного смугастого звiра, який рвав на шматки вже бездиханне тiло iхнього товариша. Вони зупинилися, а звiр атакував iх, п’яний вiд кровi. Першим настигнув саме Єрофеева. Збив з нiг, як кiшка мишу.
Звiр заревiв i скинув Єрофеева, пiдхопився, щоб убивати далi. Один з утiкачiв схопив iз землi каменюку i жбурнув у голову хижака. Той загарчав. Всi почали хапати каменюки i кидати iх у нападника. Один з утiкачiв ударив своiм дебелим цiпком по лапi звiра. Той ревiв, крутив головою, з шиi стирчав шомпол i юшила кров.
– На тобi! – Єрофеев зi скривавленим обличчям теж кидав камiння, якого тут було багато, – великi брили, якi з трiском ударялися об голову хижака.
– Це тигра! – сказав один з них, який був ординарцем у офiцера i бачив зображення тварини в книзi. Про тигра чули всi, але нiхто його не бачив. Роздивлялися.
– О, звiрина! – сказав Єрофеев. Пiдiйшов i витягнув iз шиi звiра шомпол, який ще мiг знадобитися. Потiм склали тiла загиблих товаришiв у яму, навалили зверху камiнням, бо голiруч могилу тут було не вирити.
Поки комполку згадував, комiсар ходив навколо i напружено про щось думав.
– Значить, так, Андрiю, накажи, нехай готуеться загiн. Сотня бiйцiв. Гармата i три кулемети. Про всяк випадок. Не виключено, що бажаючих отримати скарби буде багато.





