Не повертайся спиною до звіра

VIII

– Ви – Євген Чубенко, – чи то ствердно, чи то запитально сказав Шевченко, запрошуючи гостя сiсти ближче i вдивляючись у його засмагле обличчя. – Є подiя, про яку я хотiв би повiдомити вашiй газетi. Можливо, ви маете до мене якiсь запитання. Готовий на них вiдповiсти. Для початку, мабуть, просто поговоримо.

Депутат показав на увiмкнений диктофон гостя, натякаючи на конфiденцiйнiсть розмови.

Женю приемно вразив такий проникливий вступ. Хлопець подумав, що, мабуть, мiж редактором i цим народним депутатом iснуе якась попередня домовленiсть, змiст якоi йому навряд чи колись буде вiдомий.

Проте свою роботу вiн виконае, як належить. Чубенко вимкнув диктофон i несподiвано для себе поставив Борису Миколайовичу запитання, на котрi той, власне, не зобов’язаний був вiдповiдати:

– Донедавна ви очолювали iнвестицiйну компанiю, яка своiм втручанням у рiзнi галузi виробництва змiнювала i надiлi змiнюе клiмат на пiдприемствах. Сьогоднi це суднобудiвнi заводи, а завтра – кондитерськi фабрики. І всi вони iз збиткових перетворюються на прибутковi.

Як вам це вдаеться?

В очах Шевченка промайнуло щось задерикувате.

– Ми прискiпливо добираемо об’екти iнвестування. Спрямовуемо кошти у досить привабливi проекти, на вiдмiну вiд того, що робила переважна бiльшiсть учасникiв ринку. Багато хто з них в Украiнi був портфельним iнвестором, тодi як пiсля надходження капiталу очiкувалися прибутки. Ми не прагнемо легких, швидких грошей, а йдемо тiльки туди, де справдi знаемо ситуацiю i бачимо, якi заходи сприятимуть достатньо швидкiй вiддачi.

Журналiст похапцем нотував. Бiльшiсть формулювань були для нього вiдкриттям. Парламентський «П’еро» потроху пiдiймав перед студентом завiсу, за якою досi крилась украiнська «тера iнкогнiта» – власнiсть в умовах часто завуальованого процесу концентрацii капiталу. Наводилися аргументи, що цей капiтал може iснувати в межах правового поля, поповнюючи державний бюджет у виглядi податкiв. Євген насмiлився зробити попереднiй висновок: Борис Шевченко – один з перших, хто, володiючи вирiшальними паями акцiонерного капiталу, вiдкрито, цивiлiзовано дiе на фондовому ринку, одночасно займаючись виробничою дiяльнiстю.

І разом з цим жодноi потреби в анонiмностi не вiдчувае.

– Вибачте, ще одне запитання, – Євген через поквапливiсть ковтав слова. – Пiсля трьох рокiв безробiття ожила «Ленкузня». Здаеться, «корабельна» карта стае козирною у зовнiшньоторговельних стосунках Украiни. Ви прорвалися до експорту суден крiзь шлюзи кредитiв.