На нашем сайте вы можете читать онлайн «Євгеній Онєгін». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Cтихи, поэзия, Стихи и поэзия. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Євгеній Онєгін

Автор
Дата выхода
14 июня 2016
Краткое содержание книги Євгеній Онєгін, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Євгеній Онєгін. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Олександр Пушкін) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
«Євгеній Онєгін» — твір, який приніс своєму творцеві світову славу, став новою віхою розвитку російської літератури, і, безсумнівно, став найвизначнішим у творчості геніального Олександра Сергійовича Пушкіна. «Євгеній Онєгін» — роман у віршах, робота над яким зайняла більше семи років. Непроста історія стосунків Євгенія Онєгіна і Тетяни Ларіної, одягнена у вишукану віршовану форму, за визначенням Бєлінського, стала енциклопедією російського життя, і, поза сумнівами, не втратить своєї актуальності. Художній переклад твору здійснив видатний український поет — Максим Тадейович Рильський.
Євгеній Онєгін читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Євгеній Онєгін без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Онегiн, – друг мiй, я зазначу,—
Родивсь на берегах Неви,
Де народились, може, й ви,
Чи вславилися, мiй читачу.
Гуляв i я там в давнi днi:
Та пiвнiч вадила менi.
III
Служивши чесно, без пороку,
З боргiв покiйник батько жив,
Три бали вiн давав щороку
І все за вiтром розпустив.
Життя Онегiну сприяло:
Madame його глядiла дбало,
А там Monsieur узяв до рук,—
І всiм на втiху рiс малюк.
Monsieur l'Abbe, француз убогий,
Щоб хлопчик сил не витрачав,
Всього, жартуючи, навчав,
В моралi був не дуже строгий,
Так-сяк за пустощi корив
І в Лiтнiй сад гулять водив.
IV
Коли ж юнацьких лiт бурхливих
Прийшла Євгенiю пора,
Пора надiй i мук щасливих,
Француза прогнано з двора.
Дiстав Онегiн мiй свободу,
Остригся пiд останню моду,
Як dandy той причепуривсь
І в колi вищому з'явивсь.
Вiн по-французьки, як годиться,
Мiг розмовляти i писать,
Мазурку легко танцювать,
Умiв незмушено вклониться;
Тож присуд був йому один:
Люб'язний i розумний вiн.
V
Ми всi навчались небагато,
Абияк i абичого,
Тож вихованням здивувати
В нас можна легко хоч кого.
Про юнака судцi суворi
В загальнiм присудили хорi:
Учений хлопець, та педант.
Вiн зроду любий мав талант
Про будь-що довго не шукати
В розмовi гострого слiвця,
З ученим виглядом знавця
В поважних справах нiмувати
І викликати усмiх дам
Огнем нежданих епiграм.
VI
Латинь iз моди вийшла нинi;
Отож, як правду говорить,
Вiн знав доволi по-латинi,
Щоб епiграфи розумiть,
Помiркувать об Ювеналi,
В кiнцi листа черкнути vale[2 - Бувай здоровий (лат.). – Ред.],
З Вергiлiя процитувать
Умiв сяк-так рядкiв iз п'ять,
Копатись вiн не мав охоти
У хронологii тяжкiй,
Та завжди в пам'ятi своiй
Часiв колишнiх анекдоти
Вiд Ромула до наших днiв
Держав для всiх напоготiв.
VII
Високоi не мавши сили
Життя натхненню присвятить,
Не мiг вiн, хоч i як ми вчили,
Хорей од ямба вiдрiзнить.
Гомера лаяв, Феокрiта;
Зате читав Адама Смiта
І сильний був економiст,
Тобто доводити мав хист,
На чiм держава багатiе,
І чим живе, i як вона
Бува без золота мiцна,
Коли продуктом володiе.
На все те батько не зважав
І, знай, маетки заставляв.






