Найдовша ніч Президента. Лягти!!! Суд іде…

На все життя навченi…

Даремно Ксеня занервувала дiтей, запитала iх: вгадайте – буде тато знову Президентом чи нi?

Залишиться! Залишиться ваш татко Президентом!

А хто ж iще, дiти моi, хто iще? Покажiть.

Татусько стiльки надбав для нацii – нiхто стiльки не змiг.

Я подав iй всi сигнали, щоб вона прокинулася, щоб ожила. Навчилася розумiти себе i своiх провiдникiв.

Зробив усе, що мiг, навiть бiльше як для такого затурканого i виснаженого безпам’ятством багатомiльйонного натовпу.

Народ таки нарештi спромiгся на патрiота, кореневу особистiсть iз нацiональноi плотi.

До цього були партiйнi кар’еристи, полiтичнi окупанти, загримованi яничари, якi по-шулерському вигравали вибори, смiтячи грошвою або беручи посполиту челядь в адмiнiстративнi обценьки.

Я, я подарував нацii новiтню, нацiональну iдеологiю. Змусив злiзти з печi i стати в коло. «На майданi коло церкви революцiя iде»… З чабаном поет, звiсно, перебрав. Отаман овець… Не варто. Ідеологiчне перебiльшення на вимогу комунiстичному режиму.

При моему президентствi жодному поетовi не тицяли пальцем у його рядки. Аж занадто свободи, якою вони геть не вмiють користуватися i тому пiдленько дзьобають мене та мое нацiонально свiдоме оточення.

Мабуть, таки забагато я дав iм свободи. Розщедрився по-дурному. Багацько. Не здатнi заковтнути. У наступнiй каденцii буду обачнiшим. Вчитиму свободи, щоб знали iй цiну.

Все було б у мене добре, якби не виповзала на мою дорогу Янаконда![1 - Прiзвисько, що утворено з iменi Яна та назви змii «анаконда».

] Хто вона без мене? Що сама означае? Блiде тло за моею спиною. Кiноекран без фiльму – нiчого не вартий шматок матерii. Ну, скиртувала б чи силосувала грошву в бiзнесi. Хитро обводила довкола пальця ласих до спiдниць податкiвцiв…

Це я, довiрливий, так простодушно винiс ii на вершину. Пiдпряг до свого воза, якого легко мiг тягнути сам. Мiй попередник згноiв би ii, i нiхто не згадав, що була така…

Лiзе, лiзе, мотаеться пiд ногами, зчиняючи куряву на моiй дорозi.

Ич, чого захотiла: пiдпорядкувати урядовi, тобто – контролювати, забрати пiд себе i трубу, i весь газ. А я з чим залишуся? Газовi прибутки – президентськi прибутки, так робиться в багатьох краiнах. Не лiзь!

Нi, затялася, паплюжить, неславить мою посередницьку фiрму, що постачае газ iз Росii.

Я сказав iй на другий день пiсля iнавгурацii:

– Про газ – забудь! Вiн – мiй!

На тому могли б i порозумiтися. Надовго. І жити мирно. Не захотiла.