Львiвська гастроль Джимі Хендрікса

– Ага, – почувся нетвердий голос хазяiна квартири. Сусiд затрiщав по сходинках униз, до себе.

– Я дверi вiдчиненими залишу! – крикнула йому в спину Оксана. – Тiльки швидше!

Хвилин через п'ять вiн дiйсно з'явився iз пляшкою горiлки в руках. Одягнений уже був у пожмаканий коричневий костюм. На рожевуватiй сорочцi настовбурчувалася широка й коротка краватка зеленого кольору, сорочка була неохайно заправлена в брюки, на босих ногах – капцi.

– Заходьте, заходьте! – крикнула йому Оксана з кiмнати.

Сусiд пройшов по коридору й зупинився на порозi.

За круглим столиком уже сидiли iменинник i його гостя. Три наповнених шампанським келихи запрошували до негайноi дii.

Сусiд сiв на вiльний стiлець, поставив поряд iз пляшкою шампанського пляшку горiлки й подивився запитливо на жiнку, що мала не лише командирську дикцiю, але й беззаперечний погляд.

– Якщо можна, – заговорив вiн, – мене звати Єжи Астровський…

– Можна, – кивнула Оксана, простягаючи руку за келихом.

– Я – колишнiй перукар i мiг би дати вам раду…

– Потiм, – перебила його Оксана i вказала поглядом на Тараса. – Спочатку тост за iменинника!

– Так-так, – Єжи взяв келих у руку. – Вiтаю! По-сусiдськи бажаю миру… любовi, – при цьому словi вiн глянув скоса на Оксану, – щастя i, головне, щоб були грошi… От.

Тост розморозив iменинника, що перебував у внутрiшньому замiшаннi через несподiване настання власного дня народження.

Три келихи знайшли загальну точку зiткнення над столиком, укритим жовтою лляною скатертиною зi слiдами минулих свят, що не вiдмиваються.

– Дякую! – Тарас кивнув. – Я дуже зворушений. – Погляд iменинника, що доторкнувся до очей сусiда, цiлком серйозно пiдтвердив значення сказаних слiв.

Сусiд випив шампанське одним ковтком. Іменинник, що спостерiгав за ним, зробив те ж саме. Тiльки Оксана виявилася скромною – ii келих був iще майже повним.

Оксана дiловито вiдкоркувала пляшку горiлки.

– Мiй тато, – заговорила вона, перевiвши погляд iз хазяiна квартири на його сусiда, – коли був вiйськовим, iз друзями завжди коктейль «Пiвнiчне сяйво» робив, i нiчого! Нiчого не болiло.

– А що це за коктейль? – жваво зацiкавився Тарас.

– У пiвсклянки шампанського вливаеться пiвсклянки горiлки.

Єжи Астровський здригнувся, почувши рецепт коктейля.