Записки в узголів’ї

Сей-шьонагон також залишила нам у спадок генiальний твiр – про веснянi свiтанки i лiтнi ночi, осiннi сутiнки i заснiженi зимовi ранки, про захоплення i пристрастi, досаду i прикрощi, радощi i печалi – про все, що чарувало ii поетичну душу i водночас породжувало в нiй незрозумiлий, таемничий смуток. Вона залишила по собi прекрасну щиру книгу, що вже понад тисячу рокiв викликае захоплення багатьох поколiнь вдячних читачiв у всьому свiтi, до числа яких вiдтепер долучились i украiнцi.

Іван Бондаренко

1.

 Навеснi – свiтанок…

Навеснi – свiтанок.

Все чiткiше виднiються гори, по них тоненькою стрiчкою стелиться пурпурне марево.

Влiтку – нiч.

Вона прекрасна i в мiсячному сяйвi, i в сяйвi незлiченних свiтлячкiв, i навiть коли йде дощ.

Восени – сутiнки.

Сонце вже ховаеться за гори, круки теж поспiшають до своiх домiвок, по три, по чотири, по два, – пролiтають вони, i стае якось сумно… Але ще сумнiше стае на душi, коли летять дикi гуси, що здалеку здаються такими маленькими.

І ось сонце вже сiдае за горизонт. Залишаеться лише спiв вiтру та голоси цикад.

Взимку – ранок.

Неможливо передати словами картину, коли йде снiг. Чарiвно, коли все довкiл бiле вiд iнею. Морозним ранком заносять вугiлля, гаряче-гаряче, i це так прекрасно. Але вже ближче до обiду вугiлля починае потроху гаснути, залишаеться лише бiлий попiл. Трохи сумно…

2. Пори року

Будь-яка пора року прекрасна: сiчень i березень, квiтень i травень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад i грудень.

3. Новий рiк

Першого сiчня, на Новий рiк, небо стае такого гарного синього кольору, а весняне марево прикрашае все навколо. Люди одягненi у святковий одяг, усмiшка прикрашае iхнi обличчя, вони прославляють свого iмператора, бажають щастя одне одному, – все це дуже радуе око.

На сьомий день нового року у проталинах збирають молоду траву.[15 - «На сьомий день нового року» – число «сiм» вважалося магiчним числом.

На сьомий день нового року у палацi влаштовували «Свято молодих трав» та ходу «Бiлих коней». Цi два ритуали прийшли з Китаю. Сiм молодих трав варили разом iз рисом i пiдносили iмператору. Вважалося, що ця страва вiдганяе злих духiв i сприяе довголiттю.] Вона така зелена-зелена, ii видно навiть бiля огорожi палацу. У цей день до палацу приiздять високоповажнi дами в розкiшнiм убраннi подивитися на змагання бiлих коней.