Записки в узголів’ї

Особливо сумно це в день зустрiчi весни.

Також сумно, коли до листа, який прислали з провiнцii, не доклали якогось гостинця. Якщо отримуеш листа зi столицi, то можна хоча б дiзнатися, що вiдбуваеться в краiнi.

Також прикро, коли на лист, який ти писала з таким старанням, чекаеш вiдповiдi i думаеш, що вже сьогоднi вiдповiдь ну точно прийде, але посильний все нiяк не приходить, а коли вiн нарештi прийшов, то бачиш, що в руках у нього твiй же лист, але в жахливому станi: кiнцi листа пом’ятi, папiр потертий, а риска, яку ставиш, щоб його нiхто не вiдкрив, – взагалi стерта.

І у вiдповiдь лише чуеш: «Вдома нiкого не було». Ось тодi робиться дуже прикро на душi.

Сумно також, коли чекаеш на когось, навiть посилаеш за ним екiпаж, а його все немае й немае, потiм, нарештi, чуеш стук колiс, вибiгаеш на вулицю, а в повозцi нiкого, мовляв: «Не було нiкого вдома. Сказали, що вони кудись поiхали», – та вiдводять бика в стiйло.

Або ж таке: зять, якого прийняли до сiм’i, раптом перестае навiдуватися до своеi дружини.

Якась поважна людина засватала йому власну дочку. Як же соромно тодi перед iншими людьми!

Або ж прикро, коли годувальниця дитини каже, що вiдiйде на деякий час, а сама потiм не повертаеться до ночi. Як же хочеться, щоб вона швидше прийшла!

А як же сильно чекае чоловiк свою кохану.

А як сумно дiвчинi, коли вона чекае коханого всю нiч, потiм пiд ранок вона чуе, як ii кличуть, але прийшов не той, на кого вона так довго чекала.

Як же тодi стискаеться серце вiд болю.

Бувае ще й таке, коли цiлитель обiцяе вигнати злого духа, з усiх сил вiн робить вигляд, що дiйсно намагаеться це зробити, верещить, як цикада, але зовсiм не видно, щоб вiдбувалися якiсь змiни. Уся родина в зборi, i всi починають сумнiватися, що це допоможе. Цiлитель уже двi години щось робить, уже й сил у нього немае, а потiм раптом каже хворому: «Вставай, сьогоднi захисник з небес не прийшов», – та й забирае чотки. «А-а, все марно!» – каже вiн, куйовдить свое волосся, перебирае його з потилицi на лоба та й лягае трохи вiдпочити.

Людина, яка цього року знову не отримала звання у днi, коли призначаються правителi. Усi думають, що цього разу чоловiк обов’язково отримае посаду, його приiхали пiдтримати люди, якi прислуговували йому. Лише й видно, як приiжджають екiпажi. Кожний хоче супроводжувати свого хазяiна, коли вiн пiде до храму, отримавши посаду. Всi iдять, п’ють.