Процес (збірник)

А проте може виявитись, що, сподiваючись великого хабара, процес про людське око вестимуть далi, але, i в цьому я запевняю вже сьогоднi, марно, бо хабарiв я нiкому не даю. Мене б дуже потiшило, якби слiдчому або ще комусь, хто швидко поширюе важливi звiстки, ви повiдомили, що я нiколи, навiть коли вдадуться до хитрощiв, на якi та панва така вигадлива, не вiдступлюся й не даватиму хабарiв. Усi iхнi зусилля будуть марнi, ви так прямо й скажiть iм. А втiм, вони, певне, й самi вже збагнули, та навiть як не збагнули, менi, власне, байдуже, дiзнаються вони тепер про це чи нi.

Отже, тi добродii матимуть менше клопоту, щоправда, i я уникну деяких прикрих обов’язкiв, але я б радо взяв iх на себе, якби знав, що кожен з них – це ще й удар по суддях. І я дбатиму, щоб i справдi так було. Ви, здаеться, казали, нiби знаете слiдчого?

– Звичайно, – вiдповiла жiнка, – саме про нього я й подумала спершу, пропонуючи вам допомогу. Я не знала, що вiн – тiльки дрiбний судовець, але, коли ви так кажете, може, це й правда.

І все-таки я впевнена, що рапорт, який вiн посилае нагору, мае якийсь вплив. А вiн пише довжелезнi рапорти. Ви казали, нiбито судовцi ледачi, – не всi, звичайно, цей слiдчий зовсiм не ледар, вiн пише дуже багато. Скажiмо, минулоi недiлi засiдання тривало аж до вечора. Всi розiйшлися, проте слiдчий сидiв у залi, я мусила принести йому лампу, в нас лиш одна маленька гасова лампа, але вiн задовольнився нею й одразу взявся писати. Тим часом повернувся й мiй чоловiк, що якраз тiеi недiлi мав вихiдний, ми поперетягали меблi, знову обставили нашу кiмнату, потiм поприходили сусiди, ми трохи побазiкали при свiчцi, – одне слово, геть забули про слiдчого й полягали спати. Раптом серед ночi, а була, певне, вже глупа нiч, я прокидаюсь, бiля лiжка стоiть слiдчий i прикривае лампу рукою, щоб вона не свiтила на чоловiка, то була непотрiбна осторога, мiй чоловiк так мiцно спить, що його й свiтло не розбудить. Я так перелякалася, що мало не зойкнула, але слiдчий був дуже люб’язний, нагадав, щоб я була обережна, шепнув, що вже все написав, повертае менi лампу й нiколи не забуде митi, коли побачив мене сонну в лiжку. Цим усiм я хотiла тiльки сказати, що слiдчий справдi пише багато рапортiв, надто про вас, бо, зрозумiло, ваш допит становив головну частину недiльного засiдання. Такi довгi рапорти аж нiяк не можуть бути безвартiснi.