Портрет Доріана Ґрея

А вона теж молитиметься за нього, i через кiлька рокiв вiн повернеться додому страх який багатий i дуже щасливий…

Хлопець слухав ii насуплено й мовчки. Близька розлука з домiвкою краяла йому серце.

Але не це одне хмурило й гнiтило Джеймса. Хоч який вiн був недосвiдчений, а проте сильно вiдчував небезпеку в становищi Сiбiл. Залицяння цього свiтського джигуна не вiщувало iй нiчого доброго. Вiн був аристократ, i Джеймс ненавидiв його за це, ненавидiв тим дужче, що й сам не здавав собi справи в тому дивному расовому iнстинктi, якому скорявся.

Вiн усвiдомлював також поверховiсть та марнославнiсть материноi вдачi, i в цьому бачив величезну загрозу для Сiбiл, для ii щастя. Дiти завжди починають з любовi до батькiв; дiйшовши своiх лiт, вони судять iх i часом – прощають.

Мати! Вiн давно мав на думцi дещо поспитати в неi – довгi мiсяцi воно не дае йому спокою. Слово, ненароком почуте в театрi, глузливий шепiт, що долинув до його вух одного вечора, коли вiн стояв бiля входу за лаштунки, розбурхали цiлий ланцюг пекучих здогадiв.

Тодi воно було немов удар батогом в обличчя. І зараз, на згадку про те, його брови стяглись, аж глибока зморшка пролягла мiж ними. Здригнувшися з болю, вiн конвульсiйно прикусив нижню губу.

– Ти зовсiм не слухаеш мене, Джiме! – скрикнула нараз дiвчина. – А я сную для тебе такi захопливi плани на майбутне! Скажи-бо хоч що-небудь.

– Що ж тобi сказати?..

– Ну, що ти будеш гарним хлопчиком i не забуватимеш нас, – мовила Сiбiл, усмiхаючись до брата.

Вiн здвигнув плечима.

– Ти, Сiбiл, мабуть, скорше забудеш мене, нiж я тебе.

Вона зашарiлася.

– Що ти цим хочеш сказати?

– Адже я чув, у тебе е новий знайомий? Хто вiн такий? Чому ти не розповiси менi про нього? Це знайомство не обiцяе тобi нiчого доброго.

– Джiме, облиш! – вигукнула вона. – Ти не повинен зле говорити про нього! Я його кохаю!

– Але ж ти навiть iменi його не знаеш! – заперечив Джеймс. – Що вiн за один? Я маю право знати.

– Його звуть Чарiвний Принц. Хiба тобi не подобаеться таке iм’я? Ох ти, мiй дурнику! Ти повинен це iм’я запам’ятати. Якби ти тiльки побачив його, ти повiрив би, що кращого за нього немае в цiлiсiнькiм свiтi! Ось коли ти повернешся з Австралii i познайомишся з ним, вiн тобi ще й як сподобаеться, Джiме! Вiн усiм подобаеться, ну, а я… я кохаю його. Я б так хотiла, щоб ти був сьогоднi в театрi! Приiде вiн, а я гратиму Джульетту.