Забути неможливо зберегти

Набагато краща найсвiжiшоi версii з Антонiо Бандерасом. Там на самому початку Зорро бере участь у всенародному голосуваннi за входження Калiфорнii до складу США. Треба ж до такого додуматися! Адже це вже не пригодницьке кiно, а чистоi води порнографiя…

Загалом, неправдоподiбно все це.

У реальностi ж маемо брудний посуд у мийцi. Хоча нiчого страшного, почекае до вечора. От якби мама жила з ним, а не з татом в Ічнi[3 - Райцентр Чернiгiвськоi областi.] – от вона б отакого «огидного бруду» не терпiла б!

До речi, ще одна перевага холостяцького способу життя: роби, що й коли завгодно! Хочеш гробити печiнку смаженою жирною жрачкою з перцем, часником, майонезом i кетчупом? Жери, скiльки влiзе! Курити на кухнi, причому не у кватирку? Без проблем! Притягти туди лаптопа, щоб насолоджуватися за снiданком улюбленим з дитинства фiльмом? Будь ласка! Читати з ночi до ранку старi добрi детективи? Так скiльки завгодно!

А захочеться дiвку – приведе вiн i дiвку.

І не потрiбно вже нi вiд кого ховатися, плутати слiди, перед виходом iз потайки винайнятоi квартири оглядати сорочку в пошуках можливих вiдбиткiв губноi помади, принюхуватися, чи не тхне пiджак чужими парфумами… Загалом – нiяких ревнощiв, зате суцiльний вiдпочинок нервовiй системi.

От чого по-справжньому шкода, то це вiдсутностi в будинку Вiтальки. Щоправда, бачаться вони щонедiлi, а iнодi також по суботах – адже Вiтальчина мамуня тепер цiлком вiльна емансипована жiнка, зайнята пошуком нового дорослого об’екта для дурнуватого перевиховання.

Ну що ж, розлучення в цьому планi могло би скiнчитися й гiрше… Значно гiрше.

Олег набурмосився. Якось по-дурному особисте життя в нього склалося! Усе починалося справжньою ейфоричною феерiею: красуня Оксана була до нестями закохана у нього, молодого випускника одного з провiдних гуманiтарних вишiв Киева, перспективного кiнорежисера… i все таке iнше.

Але СРСР наказав довго жити, Украiна стала незалежною, i почалася така круговерть!.. Кiномистецтво марнiло на очах, тож усi амбiтнi перспективи Олега поступово розтанули. І якщо Остап Бендер переквалiфiкувався в кербуди, то колишнiй режисер, не спромiгшись утриматися навiть на телебаченнi, насамкiнець перетворився на «писучого» журналiста… не найгiршого, треба сказати. Але й зiрок з неба не хапав.