На нашем сайте вы можете читать онлайн «Пармський монастир». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Классическая литература, Классическая проза. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Пармський монастир

Автор
Дата выхода
01 октября 2015
Краткое содержание книги Пармський монастир, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Пармський монастир. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Стендаль) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Стендаль (Анрі Марі Бейль, 1783–1842) – один з найвідоміших французьких письменників ХІХ століття. Стефан Цвейг назвав його «новим Коперником в астрономії серця» і великим знавцем людської душі.
Будучи учасником наполеонівських війн, зокрема й в Італії, Стендаль створив чудовий образ цієї країни в одному із своїх шедеврів – романі «Пармський монастир», де органічно поєдналися романтизм і реалізм. Автор показує, що в роздрібненій Італії першої третини ХІХ століття немає місця таким людям, як головний герой Фабріціо дель Донго, людям з вільною душею і багатою уявою, з палкими почуттями і таким самим прагненням щастя. Витончене зображення Стендалем героїв роману дає змогу назвати «Пармський монастир» найпоетичнішим твором письменника.
Пармський монастир читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Пармський монастир без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
На щастя, гусарiв кiнь, почуваючи, що його тягне до землi гнуздечка, затиснута в полковниковiй руцi, шарахнув убiк, i довгий клинок кiрасирськоi шаблi Фабрiцiо, черкнувши по гусаровому доломану, тiльки сяйнув бiля самих його очей. Гусар люто повернувся, з усього маху вдарив шаблею, i лезо, розiтнувши рукав Фабрiцiо, вп'ялося йому в руку. Герой наш упав.
Побачивши, що двое оборонцiв мосту лежать на землi, один пiший гусар скористався з нагоди, захопив коня Фабрiцiо i, скочивши в сiдло, поскакав по мосту.
Із корчми вискочив вахмiстр, побачив, як упав полковник, i подумав, що його важко поранили.
Вахмiстр пiдiйшов до поранених. Фабрiцiо вже звiвся на ноги, болю вiн не почував, хоч i втратив чимало кровi. Полковник встав на превелику силу, вiн не був поранений, а лише забився, падаючи.
– Пусте! – сказав вiн вахмiстровi. – Тiльки рука болить вiд староi рани.
Гусар, котрого поранив вахмiстр, конав.
– Ну й бiс iз ним! – гукнув полковник. – Краще потурбуйся про цього хлопця, я даремно важив його життям, – сказав вiн вахмiстровi i двом солдатам, якi пiдбiгли сюди. – Я сам стану на мосту i спробую зупинити цих бiснуватих. Вiдведiть хлопця до харчевнi i перев'яжiть руку. Вiзьмiть для цього мою сорочку.
Роздiл п'ятий
Вся ця пригода тривала одну мить.
– Але поки я вилежуватимуся нагорi, – сказав Фабрiцiо вахмiстровi, – мiй кiнь знудиться сам у стайнi й поскаче геть пiд iншим хазяiном.
– Як на новобранця, то голова в нього варить, – сказав вахмiстр.
І Фабрiцiо поклали на свiжiй соломi просто в жолобi, де стояв його кiнь.
Бачачи, що Фабрiцiо дуже кволий, вахмiстр принiс йому мисочку пiдiгрiтого вина i залишився поговорити з ним.
Прокинувся Фабрiцiо лише на свiтаннi; конi протягло iржали, рвалися i тупотiли. Стайню наповнював дим. Спершу Фабрiцiо не мiг уторопати, звiдки цей галас, не тямив навiть, де вiн сам. Нарештi, мало не задихнувшись вiд диму, здогадався, що горить дiм. За мить Фабрiцiо був уже на подвiр'i i сидiв на конi.









