По цей бік Потойбіччя: запрошення до майбутньої філософії спільності

Ідея толерантностi, яка – за задумом тих, хто активно впроваджуе ii в суспiльну практику – мае стати панацеею вiд утиску меншин (за расовими, нацiональними, релiгiйними, культурними ознаками, за iхньою iдейною чи iншою орiентацiею, за станом iхнього здоров’я, тощо), набуваючи в суспiльнiй свiдомостi статусу абсолютизованого принципу, фактично перетворюеться в засiб захисту катiв вiд iхнiх жертв: якщо толерантнiсть, тобто, терпимiсть, стае абсолютним, унiверсальним принципом, то вона мае поширюватись, в тому числi, й на осiб фашистськоi, нацистськоi, садо-мазохистськоi, ку-клус-кланiвськоi, педо-зоо-некрофiльскоi орiентацii – за умови, що вони знаходяться в меншостi в суспiльствi.

Цiннiсть (не цiннiсть, безцiннiсть)будь-якоi думки (як iнструменту проникнення в суть речей),будь-якоi iдеi (як поеднання об’ективного знання з суб’ективною метою),будь-якого принципу (як такоi iдеi, що наскрiзь пронизуе всю концепцiю чи доктрину) виявляеться через доведення ii (його) до логiчного завершення.

Логiчним завершенням iдеi толерантностi як всезагального принципу побудови суспiльних вiдносин е абсурд: толерантнiсть мае розповсюджуватись на все iснуюче як меншiсть в суспiльствi, байдуже до того, чи е це iснуюче прийнятним, чи – неприйнятним, нешкiдливим чи шкiдливим для iснування та розвитку Людини Розумноi Добродiяльноi.

Насправдi ж iдея толерантностi (терпимостi), як i будь-яка iнша iдея, мае межi своеi дiйсноi застосовуваностi, за якими вона неминуче вироджуеться в абсурд, суть якого полягае у вимозi терпiти вiд будь-якоi меншостi будь-що, включно з деструктивним, небезпечним i шкiдливим для i психiчного, i фiзичного здоров’я кожноi людини.

Межею застосування принципу толерантностi мае стати давно i повсюдно вiдомий принцип «батька» медицини Гiппократа: «Не зашкодь», – анi психiчному, анi фiзичному здоров’ю, анi розуму кожноi людини.

Саме цей принцип Гiпократа, нiким i нiчим досi не тiльки не спростований, але й навiть не поставлений пiд сумнiв, мае бути покладений в основу свiтогляду спiльностi й, вiдповiдно, фiлософii спiльностi як його теоретичноi основи.

2. ОБИРАЮЧИ ГІДНЕ

Les extremites se touchent…» – «Крайностi збiгаються…», як казав Блез Паскаль – людина, гiдна того, щоб ii називати мудрою.