Русалчин тиждень: Казки про русалок, водяників, болотяників, криничників

Каже хлопець царевi:

– Дайте менi гармату й снаряд.

Дали йому гармату й снаряд. Покликав вiн царя i царiвну. Дивляться вони в далекогляд i бачать: Поганин саме сiдае обiдати. В ту мить, коли вiн нiс до рота виделку, легiнь вистрiлив з гармати.

Снаряд потрапив до руки Поганина i розбив пiвпалацу. Почав Поганин шукати того чоловiка, котрий стрiляв з гармати. Шукав, шукав, та знайти не мiг. І написав Поганин листа царевi, щоб прислав того стрiльця до нього на обiд. Коли не пришле, знищить усю його державу.

Питае цар Івана:

– Чи пiдеш, Іване, в гостi до Поганина?

– Пiду! – каже Іван.

– Іди вибирай помiж моiми вояками! – каже цар.

Пiшов Іван помiж воякiв, вибрав дванадцять таких, як вiн сам, i каже iм:

– Коли прийдемо до Поганина, то всi йому поклонимося. Вiн буде запрошувати старшого сiсти. Ми вiзьмемо стiлець, розламаемо i скажемо, що сiдати не будемо, бо ми всi старшi. Коли Поганин буде частувати нас з однiеi склянки, ми вiзьмемо склянку, розiб'емо й скажемо, що ми не п'емо з однiеi склянки, бо ми всi старшi.

Прийшли до Поганина, вклонилися йому. Дивиться той i не може впiзнати, хто з них старший. Подае стiлець i каже:

– Хто мiж вами старший – сiдай! Розламали легенi стiлець, посiдали кожний на свiй кусочок i кажуть:

– Ми всi старшi!

Подае Поганин склянку вина й каже:

– Хто мiж вами старший – пий!

Легенi розбили склянку й кажуть:

– Ми всi старшi!

Так i не мiг упiзнати Поганин, хто з них старший.

А сестра Поганина каже братовi, що впiзнае старшого. Пiшла вона увечерi до комори й каже одному:

– Коли скажеш, що ти старший, буду спати з тобою.

– Скажу, тiльки спи! – вiдповiв легiнь.

На свiтанку сестра Поганина пiшла з комори. Устав хлопець, дивиться, а в нього на гудзику написано: «Старший». Узяв крейду i кожному написав на гудзику: «Старший».

Дивиться вранцi Поганин i бачить, що в кожного легеня на гудзику написано: «Старший».

– Та хто з вас старший, вiдрубай менi голову!

Кинувся Іван до Поганина, вихопив шаблю, розмахнувся – i покотилася Поганинова голова. Заволодiв Іван поганською державою i повернувся до свого царя. Каже йому цар:

– А тепер справимо весiлля! Вiддаю за тебе свою доньку!

– Нi, зараз я пiду по свiту розуму набиратися, а весiлля справимо, коли повернуся! – вiдповiдае Іван.

Іде Іван свiтом, iде.