Лист незнайомої (збірник)

Як i кожен дуже чуттевий чоловiк, вiн почував подвоену силу, ставав двiчi собою, коли знав, що подобаеться жiнкам, – так деякi актори можуть зiграти блискуче тiльки тодi, коли бачать перед собою глядача, принишклий людський натовп, який, зачаiвши подих, чекае на початок дiйства. Вiн завжди вважався добрим оповiдачем, умiв намалювати переконливi образи i картини, але сьогоднi, випивши кiлька келихiв шампанського, яке замовив з нагоди знайомства, перевершив самого себе. Вiн розповiдав про полювання в Індii, у якому брав участь пiд час гостини у свого друга – англiйського аристократа.

Вибiр теми виявився дуже вдалим, бо вiн iнстинктивно вiдчув, як приваблюе цю жiнку все екзотичне, а отже, недосяжне для неi. Але найбiльше йому вдалося захопити Едгара, очi якого блищали вiд захоплення. Хлопець забув про iжу i питво i невiдривно стежив за кожним порухом губ оповiдача. Вiн i не мрiяв зустрiти колись людину, яка на власнi очi бачила всi цi чудеса, про якi вiн лише читав у книжках, – полювання на диких тварин, темношкiрi люди, iндуси i Джагернаут – страхiтлива священна колiсниця,[20 - Джагернаутова колiсниця – колiсниця, на якiй пiд час свят возили статую Джагернаута – одне iз зображень iндуiстського бога Вiшну. Пiд колiсницю, що ii тягли тисячi вiруючих, часто кидалися фанатики.] яка задавила тисячi людей. Досi вiн нiколи не думав про те, що зустрiне колись таку людину, так само як не вiрив у iснування казкових краiн, i в цю мить у ньому вперше в життi пробудилася справжня цiкавiсть до свiту. Вiн не мiг вiдвести погляду вiд свого друга i, затамувавши подих, розглядав руки, якi вбили тигра. Вiн ледь наважився задати запитання, його голос тремтiв вiд збудження. Багата фантазiя вiдразу ж малювала до кожноi з розповiдей яскравi картини, i вiн бачив оповiдача верхи на слонi, вкритому пурпуровим чепраком, а праворуч i лiворуч нього на конях темношкiрих чоловiкiв у розкiшних тюрбанах, а потiм iз хащ раптом вистрибуе тигр, вищиривши своi страшнi зуби, i хапае мiцною лапою слона за хобот. Далi барон розповiдав ще цiкавiшi iсторii про те, якими хитрими способами ловлять слонiв, примушуючи старих, уже приручених тварин заманювати у пастки молодих i диких, – i очi хлопця загоралися все бiльшим захопленням. І тут раптом мама подивилася на годинник i сказала: «Neuf heures! Au lit!»,[21 - Дев’ята година! Вже пiзно! (франц.)] – йому здалося, що просто перед ним раптом упав нiж.

Едгар зблiд вiд жаху.