Серафима

Серафима глянула на дiвчинку, трохи старшу вiд неi, з побрудненими колiнцями. Вона подивилася на дiвчинку й усмiхнулася. На цьому все i скiнчилося. Що трапилося з Сергiем, старим клоуном, що приiхав вiдпочивати сюди до моря, гнаний вiдчаем самотностi i старостi, i став просто опiкуватися Серафимою, вона дiзналася через багато рокiв: його випустили, але через рiк вiн помер. Йому повiдбивали нирки чи ще щось. Яка рiзниця. Одне точно вона знала: аби вони зустрiлися на шiсть рокiв пiзнiше, то вона неодмiнно б йому дала.

5

Вона знала, що в пiдлiтковому вiцi проявляеться найбiльше те, що люди намагаються потiм приховати, скоряючись немислимим i невидимим законам. У тринадцять хлопцi агресивнi й злi, вони дрочать i б’ються. У дiвчаток проявляеться вся iхня змiiна сутнiсть. Вона зрозумiла це ранiше, нiж iй виповнилося тринадцять. До тринадцяти ii прихистком був пiдвал, завалений ящиками з написами «Манго», «Бонд» i казна-якою рухляддю. Сюди iх з Настею приводив далеко не запах.

Дитячi вирiзки, потiм знятi трусики. Вони намагалися iмiтувати любов, навчалися цiлуватися. Але вона часто, випивши коньяку, розповiдала, що вiд цього кривляння iй робилося смiшно. Обидвi мрiяли про дивнi свiти, що там, на тому боцi. У Настi було пiанiно, а ще листи, якi вона писала сама собi, хоч казала, що вони нiбито вiд заморського коханого. Інодi подруги приходили до Настi. Пили чай, Настя сiдала за пiанiно i, томно прикривши очi, грала любовнi романси. Саме пiд котяче бренькання подруги у Серафими народжувалася думка, що все це iй не потрiбне, а потрiбне лише те, чого вона хоче. А потiм прийшло кохання. Перше.

Територiя iхнього мiста подiлена умовно. Всi умовностi створенi людською психiкою й уподобаннями, соцiальним статусом. Як водиться. Пiсля випадку з Сергiем, Коломбо Бiлi Гетри i лiкарнею, куди ii помiстили (пiсля всього), вона жодного разу не бувала на тому боцi. І весь час думала про це. Низка барiв, що починалася вiд цього кварталу i тягнулася рiденьким потiчком до центру i на другий кiнець, кишiла життям.

Туди-бо i спрямовувалися погляди Настi й Серафими.

6

Там вiдразу закiнчувалися хмари, i саме цiею дорогою можна було без перешкод потрапити в кипучий, наче розтоплена лава, район ресторанiв, барiв i просто дешевих гадючникiв. Їм виповнилося по тринадцять. Точнiше, Настi було тринадцять з половиною, а Серафимi тiльки восени мало виповнитися. Настя це, напевне, розумiла.