На нашем сайте вы можете читать онлайн «Львівська антологія. Том I. Від давніх часів до початку ХХ ст.». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Львівська антологія. Том I. Від давніх часів до початку ХХ ст.

Автор
Дата выхода
25 июля 2015
Краткое содержание книги Львівська антологія. Том I. Від давніх часів до початку ХХ ст., аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Львівська антологія. Том I. Від давніх часів до початку ХХ ст.. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Антология) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Створення антології літератури Львова вже давно на часі. Адже такої кількості книжок і часописів не видавали ніде в Україні, окрім Львова, ще із Середньовіччя. Вихованці західних університетів, такі як Юрій Котермак (Дрогобич), Павло Русин з Кросна, Себастіян-Фабіян Кльонович та інші, жили у Львові й творили то латиною, то польською, але проявили себе великими патріотами Русі. Давньою писемною українською мовою писали в XVI–XVII ст. Лаврентій і Стефан Зизанії, Іван Борецький, Памво Беринда, Йоаникій Волкович. А ще Іван Вишенський, Юрій Рогатинець, Мелетій Смотрицький. Перші сценічні твори українською мовою теж з'явилися у Львові. То були інтермедії «Продав кота в мішку» та «Найліпший сон».
Перший том антології завершується літературою початку XX ст. і знайомить читачів не тільки з українськими класиками, але й з менш відомими авторами та класиками польської і австрійської літератури, які були пов'язані зі Львовом і Львівщиною. У виданні також представлені народні та літературні казки й оповідання, які зацікавлять широкі читацькі кола.
Львівська антологія. Том I. Від давніх часів до початку ХХ ст. читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Львівська антологія. Том I. Від давніх часів до початку ХХ ст. без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Клякнув панич в каплицi, добув книжечку i зачав ся Богу молити. Аж дивиться, чуе: гримить щось. А то змiя виходить. Висунула вона своi двi голови, тiльки хотiла його ухопити – вiн як махнув шаблею – так i вiдтяв тi голови. За якийсь час знов щось гуде: виходить змiя зi чотирма головами. Як вiн махнув – то стяв тi чотири голови. Знов чуе: щось гримить. Аж виходить змiя з шiстьма головами. Махнув шаблею – i стяв всi шiсть голiв. Ще слухае: гримить щось. Аж iде змiя з дванадцятьма головами. Махнув шаблею панич i постинав чисто всi голови.
Зачав вiн Богу ся молити. А тут чуе: везуть цiсареву дочку. Заходить вона до каплицi, добувае книжку i починае Богу молитись. А той панич приступае до неi, бере ii за руку i каже:
– Ти тепер моя, а я твiй. Даймо знаки собi, що ми будемо шлюбувати один одному.
Мала вона золотий перстень, ото розломила його надвое, дала йому одну половину, а другу взяла собi. А вiн мав хусточку едвабну, роздер ii надвое, взяв собi половину, а другу вiддав iй.
– Тепер будьмо здоровi, за рiк i два мiсяцi будем ся видiти, а я ще пiду у свiт щастя шукати.
Цiсарева дочка виходить з тоi каплички – коло неi пiд горою слуга стоiть.
– А чого ж ти, небоже, йдеш назад? – дивуеться слуга.
– Бо був там один панич, i вiн ту змiю порубав i мене вiд смерти врятував.
А вiн каже:
– Як тобi не було смерти там, то я ти зроблю. Присягни менi, що будеш моею жiнкою, а я твоiм чоловiком, то я тя живою лишу.
Вона ся злякала i присягнула, але так на святий здогад. А вiн узяв ii на повiз та й назад привiз до батька. Батько дуже зчудувався, що слуга ii назад привiз. А вiн каже цiсареви:
– Я ту змiю порубав.
І показав голови, що вiн iх забрав зi собою (не бачив вiн, що тi голови були без язикiв).
Цiсар ся дуже тiшив i казав, що вiн буде його зятем. Слуга так хоче хутко робити заповiдi i весiлля, але цiсар питае своеi дочки. А вона зробилася слабою i каже до свого тата, до цiсаря:
– Мiй татуню коханий, менi ся у снi приснило, що я маю в жалобi ходити рiк i два мiсяцi, а тодi допiру за нього пiду.
От минуло рiк i два мiсяцi, i допiру зачинають весiлля робити. Цiсар розсилае запрошення усiм, хто хоче дивитися на весiлля його дочки з тим слугою. Гостi приiжджають, приiжджае i той панич з своiм псом. Як все панство ся вже посходило, почали iсти-пити i забавлятися. А потому почали рiзнi трафунки оповiдати.











