Шодерло де Лакло. Небезпечні зв'язки; Абат Прево. Манон Леско

Я був оточений створiннями привабливими, але такими, що заслуговують на презирство, i жодне з них не торкнулося моеi душi. Менi пропонували насолоди, а я шукав доброчесностей, i тому лише, що я був нiжним i чутливим, я почав уважати себе непостiйним.

Але коли я побачив вас, усе стало менi ясним: незабаром я зрозумiв, що справжне джерело любовних чар – душевнi якостi, що лише вони можуть породжувати i виправдовувати безумство любовi. Словом, я зрозумiв, що для мене однаково неможливо не любити вас i полюбити кого-небудь, окрiм вас.

Ось, добродiйко, те серце, що йому ви боiтеся довiритись i доля якого залежить од вашого рiшення. Але хоч яку б долю ви йому пiдготували, ви не змiните почуттiв, що прив’язують його до вас: вони так само непохитнi, як i доброчесностi, що iх породили.

Із ***, 3 вересня 17…

Лист 53

Вiд вiконта де Вальмона до маркiзи де Мертей

Я бачився з Дансенi, але домiгся вiд нього лише напiвпризнання. Особливо наполегливо замовчував вiн iм’я маленькоi Воланж, про яку говорив менi, як про жiнку дуже доброчесну й навiть трохи святенницю.

Щодо решти ж вiн розповiв менi свою пригоду досить правдиво, особливо ж останню подiю. Я пiдiгрiвав його, як тiльки мiг, i всiляко висмiював його скромнiсть i педантичнiсть, але, мабуть, вiн не мае намiру з ними розлучатись, i я за нього не вiдповiдаю; втiм, я сподiваюся, що пiслязавтра я можу iнформувати вас iз цього приводу детальнiше. Завтра я везу його до Версаля i дорогою постараюся вивiдати у нього все, що можна.

Деякi надii покладаю я й на побачення закоханих, яке вiдбудеться сьогоднi. Можливо, там усе станеться згiдно з вашими побажаннями, i нам iз вами залишиться тiльки вирвати признання та зiбрати докази. Зробити це буде легше вам, нiж менi, бо юна особа довiрливiша або – що, по сутi, одне i те ж – балакучiша, нiж ii скромний поклонник. Проте i я зроблю все, що зможу.

Прощавайте, мiй чарiвний друже, я дуже кваплюсь. Я не зможу побачити вас нi сьогоднi, нi завтра.

Якщо зi свого боку ви що-небудь дiзнаетеся, напишiть менi два слова до мого повернення. Я, напевно, до ночi повернуся в Париж.

Із ***, 3 вересня 17…, увечерi

Лист 54

Вiд маркiзи де Мертей до вiконта де Вальмона

Ну, вже буцiмто у Дансенi нам е що вивiдувати! Якщо вiн вам i натякнув на що-небудь, то просто з хвастощiв. Не знаю нiкого, хто був би у любовних справах безглуздiший, i все бiльше докоряю собi за свою доброту до нього.