Малюк Цахес (збірник)

Щоб на таке важливе питання радi вистачило сили, усiм ii членам наказано вiсiм днiв перед засiданням нiчого не думати. А щоб той наказ виконати i водночас не занехаяти державноi служби, iм належало робити рахунки. Вулицi перед палацом, де мало вiдбутися засiдання орденськоi ради, фiлософiв та природознавця, були встеленi товстим шаром соломи, щоб не гуркотiли пiдводи й не заважали мудрим мужам. Заборонили також поблизу палацу бити в барабани, грати на музичних iнструментах, ба навiть голосно розмовляти. В самому палацi всi ходили на товстих повстяних пiдошвах i порозумiвалися на мигах.

Цiлiсiньких сiм днiв з раннього ранку до пiзнього вечора тривало засiдання, але кiнця йому ще й не видно було.

Князевi урвався терпець, вiн раз по раз слав до них накази, що повиннi ж вони, хай йому сто чортiв, дiйти нарештi якогось висновку. Та нiчого не помагало.

Природознавець, як лише мiг, дослiджував Циноберову природу, змiряв ширину й висоту горба на спинi i дав орденськiй радi найдокладнiшi обрахунки.

Хоч яка дивна була ця пропозицiя, але в тому страху й скрутi, в якому всi вони перебували, ii прийняли одноголосно.

Театральний кравець, добродiй Кес, був дуже спритний i хитрий чоловiк. Як тiльки члени ради розповiли йому про свою безвихiдь, вiн переглянув обрахунки природознавця i вмить придумав, як найкраще почепити орденську стрiчку. А саме: на груди й на спину пришити певну кiлькiсть гудзикiв i застiбати на них стрiчку.

Усе владналося якнайкраще.

Князь був захоплений i схвалив постанову орденськоi ради: запровадити кiлька ступенiв ордена Зелено-плямистого Тигра, залежно вiд кiлькостi гудзикiв, з якими будуть його давати. Наприклад, орден Зелено-плямистого Тигра з двома гудзиками, з трьома гудзиками i т. д. Мiнiстр Цинобер отримав особливу нагороду, якоi нiхто iнший не смiв домагатися: орден з двадцятьма дiамантовими гудзиками, бо саме двадцять гудзикiв i треба було до його чудернацькоi фiгури.

Кравець Кес отримав орден Зелено-плямистого Тигра з двома золотими гудзиками, але, незважаючи на його мудру вигадку, князь мав його за поганого кравця i не хотiв у нього одягатися. А все ж призначив дiйсним таемним князiвським гроскостюмером.

Доктор Альпанус замислено дивився з вiкна своеi вiлли в парк. Цiлiсiньку нiч вiн тiльки те й робив, що складав Бальтазарiв гороскоп, а заразом довiдався дещо й про малого Цинобера.