Малюк Цахес (збірник)

 – Вона причинна, причинна… Вона нiколи не зможе бути панi радничкою, вона божевiльна!

– Аж нiяк, – перебив його радник Гербранд, – я добре знаю, що мадемуазель Веронiка почувала прихильнiсть до навiженого Анзельма i, можливо, бувши перенапруженою, колись звернулася до тоi чарiвницi, що ворожить на картах та на кавовiй гущi, а мешкае бiля Озiрноi брами, одне слово – до староi Рауер. Ну, i не будемо також заперечувати, що й справдi iснують таемнi мистецтва, якi можуть впливати на людину вкрай погано, про що ми читаемо у давнiх авторiв.

А що мадемуазель Веронiка говорила про перемогу Саламандра i про одруження Анзельма з Зеленою Змiйкою, то це, звичайно, тiльки поетична алегорiя, так би мовити, поема, в якiй вона оспiвуе свою остаточну розлуку iз студентом.

– Вважайте це за що хочете, любий раднику, – перебила його Веронiка, – нехай навiть i за безглуздий сон.

– Нi в якому разi, – сказав радник Гербранд, – бо я ж добре знаю, що й студента Анзельма опанували таемнi сили, якi його пiдбурюють i пiд'юджують на рiзнi божевiльнi витiвки.

Проректор Паульман бiльше не мiг витримати й вибухнув:

– Досить, на бога, досить! Чи ми знову напилися проклятого пуншу, чи, може, на нас впливае Анзельмове божевiлля? Пане раднику, що за дурницi ви знову верзете? Хотiлося б вiрити, що вам кохання забило памороки, а коли так, то все швидко минеться пiсля одруження, а то б я боявся, що вас теж посiло якесь божевiлля, вельмишановний раднику, i турбувався б за нащадкiв, щоб i вони не успадкували вашоi хвороби.

Ну, а тепер я даю вам свое батькiвське благословення на радiсний шлюб i дозволяю вам, як нареченому й нареченiй, поцiлуватися.

Вони негайно ж таки й поцiлувались, i, не встиг ще й захолонути принесений суп, як заручини були закiнченi. Через кiлька тижнiв по тому панi радниця Гербранд справдi сидiла, як вона вже давно собi мрiяла, на балкончику прекрасного будиночка на Новому ринку й, посмiхаючись, поглядала на дженджикiв, що проходили мимо i, дивлячись на неi в лорнет, казали:

– Ну й гарна жiнка радниця Гербранд!

Вiгiлiя дванадцята

Вiдомостi про маеток, що його Анзельм дiстав вiд архiварiуса Лiндгорста як зять, i про те, як вiн живе там iз Серпентиною.

Закiнчення.