Ляльковий дім (збірник)

Хай так… Але потiм повернулась Беттi, юна красуня, що полонила всi серця, i до того ж – спадкоемниця тiтки, про мене ж стало вiдомо, що я вiд тiтки нiчого не одержу…

Бернiк. Ось ми i дiйшли до сутi, Лоно. Тепер я виповiм тобi все, не криючись. Я зовсiм не закохувався в Беттi, не нове кохання примусило мене порвати з тобою. Менi просто потрiбнi були грошi… до зарiзу, i я змушений був закрiпити iх за собою.

Лона. І ти це кажеш менi просто в вiчi?

Бернiк. Так. Вислухай мене, Лоно…

Лона. А менi ти писав, що палаеш нездоланною любов'ю до Беттi, звертався до моеi великодушностi, благав мене, заради Беттi, мовчати про все, що було мiж нами!.

.

Бернiк. Кажу тобi, я був змушений.

Лона. Ну то клянусь Богом, я не шкодую, що тодi так забулась!

Бернiк. Дай менi пояснити тобi як слiд, спокiйно мое тодiшне становище. Матуся, як тобi вiдомо, сама очолювала тодi фiрму, але вона була людиною зовсiм не дiловою. Мене термiново викликали з Парижа додому; часи були важкi… Загальна криза.

Треба було налагоджувати справи фiрми. Але що я застав? Я застав, – i це доводилось тримати в найсуворiшiй таемницi, – я застав фiрму майже напередоднi краху. Так, наша стара солiдна фiрма, що пережила вже три поколiння, була напередоднi краху. Що ж лишалось робити менi, синовi, единому синовi, як не шукати джерела нових коштiв для врятування фiрми?

Лона. Отже, ти врятував фiрму «Бернiк», пожертвувавши жiнкою?…

Бернiк. Ти добре знаеш, що Беттi мене кохала.

Лона. А я?

Бернiк.

Повiр, Лоно, ти нiколи не була б зi мною щаслива.

Лона. Так ти пожертвував мною, пiклуючись про мое щастя?

Бернiк. Невже ти гадаеш, що я керувався тодi корисливими намiрами! Якби я був зовсiм самотнiй, зовсiм вiльний, я б мiг смiливо на все махнути рукою i почати дiло наново. Але ти не уявляеш, як нерозривно дiлова людина – пiд тягарем величезноi вiдповiдальностi – зростаеться з тим дiлом, яке вона одержуе у спадок. Чи знаеш ти, що вiд неi, вiд цiеi людини, залежить добробут сотень, навiть тисяч сiмей? Чи розумiеш ти, що якби фiрма «Бернiк» збанкрутiла, це мало б надзвичайно сумнi наслiдки для цiлого суспiльства, близького i рiдного нам?

Лона.

Усi цi п'ятнадцять рокiв ти брешеш теж заради суспiльства?

Бернiк. Брешу?

Лона. Чи вiдомо Беттi, що передувало вашому шлюбу i що його викликало?

Бернiк. Невже я став би без будь-якоi користi завдавати iй прикростi такими признаннями?

Лона. Ти кажеш: без будь-якоi користi.