Ляльковий дім (збірник)

На своi кошти?

Бернiк. Саме так. Тепер, якщо бiчна вiтка буде проведена, я – мiльйонер, якщо нi, я розорений.

Лона. Ризикована справа, Карстене.

Бернiк. Я ризикую всiею своею власнiстю.

Лона. Я не про власнiсть. Але коли стане вiдомо, що…

Бернiк. У цьому вся суть. Пiд захистом свого досi нiчим не заплямованого iменi я можу винести цю справу на власних плечах, довести ii до кiнця i сказати своiм спiвгромадянам: ось чим я ризикував для блага суспiльства!

Лона. Суспiльства?

Бернiк. Так, i нi в кого не виникне сумнiву, що мене спонукало до цього.

Лона. Однак тут е люди, якi дiяли бiльш одверто, нiж ти, без заднiх думок i побiчних мiркувань.

Бернiк. Хто?

Лона. Ну, звичайно, Руммель, Санстад i Вiгелан.

Бернiк. Щоб забезпечити iхню пiдтримку, довелося менi вiдкритись iм.

Лона. Ну, i…

Бернiк. Вони виговорили собi п'яту частину баришiв.

Лона. Ось вони, пiдпори суспiльства!

Бернiк. Та хiба ж не суспiльство само примушуе нас iти кривими шляхами? Чи з цього дiла щось вийшло б, якби я дiяв прямодушно? Усi кинулися б скуповувати землi i, перебиваючи один одному дорогу, дiючи нарiзно, остаточно все б зiпсували.

Опрiч мене, тут у мiстi немае нiкого, хто б зумiв провести таку велику справу. У нас тут узагалi ширшим дiловим розмахом вiдзначаються тiльки сiм'i, що сюди переселилися. Так от, мое сумлiння нiчого менi не закидае. Тiльки в моiх руках усi цi землi можуть стати справжнiм благословенням для безлiчi людей, яким вони дадуть шматок хлiба.

Лона.

В цьому розумiннi ти, мабуть, маеш рацiю, Карстене.

Йоган. Але ж я всiеi цiеi безлiчi людей не знаю, а знаю тiльки одне – що все мое щастя поставлене на карту.

Бернiк. Як i добробут твого рiдного мiста! Якщо розкриються справи, якi кинуть тiнь на мое минуле, всi моi вороги з люттю на мене нападуть. Наше суспiльство не прощае навiть юнацькоi легковажностi. Почнуть копатися в моему минулому, причепляться до тисяч дрiбниць, перетлумачать усе пiд впливом нововiдкритих фактiв, i я впаду пiд тягарем плiток i наклепiв.

Вiд залiзницi менi доведеться вiдступитись, а якщо я вiдступлюсь, справа провалиться, а я буду приречений на розорення i громадянську смерть.

Лона. Пiсля всього, що ти зараз вислухав, тобi лишаеться тiльки мовчати i iхати геть, Йогане.

Бернiк. Так, так, Йогане.

Йоган. Добре, я поiду i мовчатиму, але я повернуся знов i тодi заговорю.

Бернiк. Зоставайся там, Йогане, мовчи, i я готовий подiлитися з тобою…

Йоган.