Нотатки Мальте Лаурідса Бріге (збірник)

Бенуа Райнер писав: «Я багато передумав перед оригiналами Васнецова у Володимирському соборi». Вiн збирався до Росii втрете, однак одруження навеснi з Кларою Вестгоф, сiмейнi клопоти стали на перешкодi. Крiм того, почав готувати до друку збiрку поезiй пiд назвою «Das Buch der Bilder» («Книга образiв»).

1902 p. виходить у свiт книга новел «Останнi», оповiдання «Той, що перемiг дракона», драма «Життя як життя», перший варiант збiрки «Раннi вiршi» та в липнi перше видання «Книги образiв», в якiй яскраво окреслюеться зацiкавленiсть поета у конкретних речах навколишнього свiту.

Пiсля цiеi збiрки Рiльке здобув визначення «поета споглядання». Але це споглядання не пасивне, автор пильно вдивляеться в суть речей, прагнучи розкрити властиву iм образнiсть, засвiдчити в них вiдблиск реального людського життя. Пiд осiнь поет вирушив до Парижа[10 - У листi вiд 17.03.1926 р. до невстановленоi особи вiн пише: «Ви легко можете собi уявити, який великий вплив мало на мене оточення чи багато краiн, в яких я iз щироi милостi моеi долi мав можливiсть не тiльки зупинятись як подорожуючий, але i по-справжньому там проживати, беручи живу участь у сучасному та минулому цих краiн… Італiю я знав i любив з восьмирiчного вiку, вона стала для мене азбукою мандрiвного життя. Вирiшальним впливом була Росiя; саме в роки 1899 i 1900 вона вiдкрила для мене незрiвнянний свiт, свiт нечуваних вимiрiв, а ще й тому, що завдяки сутностi руського народу я вiдчув себе допущеним до людського братства (переживання необхiдне, але до якого я в нiякому вiдношеннi не був пiдготовлений, будучи единою дитиною (в родинi) i не маючи до того часу нiяких стосункiв з людьми). Росiя стала в повному розумiннi основою мого життевого сприйняття i досвiду (можете переконатися, «Часословом»), так само як незрiвнянний Париж став вихiдною точкою мого творчого розвитку пiсля 1902 року».], який стае центром для його бурлакування. Знайомиться з видатним скульптором О. Роденом[11 - Огюст Роден (1840—1917) – французький скульптор; поеднував елементи iмпресiонiзму, символiзму та античного мистецтва; мiфологiчна, символiчна («Мислитель»), лiтературна («Поцiлунок») тематика; портрети, пам’ятники («Громадянам м. Кале») (УСЕ. – К.: ПВП «Всеувито»; Л.: ЛДКФ «Атлас», 2001. С. 1165).]. «Ще в жодному мiстi я не вiдчував такого, i дивно, що я вiдчуваю це саме в Парижi, – зiзнаеться вiн у листi 31 серпня до дружини, – де […] iнстинкт життя сильнiший, нiж будь-де.