Мартін Іден

Кiлька разiв вiн мало не наскочив на ii братiв, а то якось пiшов слiдом за мiстером Морзом i при свiтлi лiхтарiв вивчав його обличчя, ревно бажаючи, щоб виникла яка смертельна небезпека й Мартiн мiг би вихопитись i порятувати ii батька. Одного вечора вiн був нагороджений – у вiкнi другого поверху промайнув силует Рут. Вiн бачив тiльки ii голову, плечi й пiднятi вгору руки, бо вона поправляла перед дзеркалом зачiску. Це тривало одну мить, але й того було досить, щоб кров, наче вино, заграла йому в жилах.

Дiвчина опустила штору. Одначе тепер вiн знав, де ii кiмната, i вiдтодi цiлi години простоював у затiнку дерева по той бiк вулицi, викурюючи безлiч цигарок. Якось удень вiн побачив, коли ii мати вийшла з банку, i ще раз упевнився, яка величезна безодня вiддiляла Рут вiд нього. Вона належала до того класу, що мав справи з банками. Вiн же й разу в життi не був у банку i думав, що такi установи вiдвiдують тiльки дуже багатi та могутнi люди.

У повному розумiннi Мартiн переживав справжню революцiю.

Чистота Рут, тiлесна й духовна, викликала в ньому непереможну жагу до охайностi.?Вiн повинен це осягти, якщо хоче бути гiдним дихати одним з нею повiтрям. Мартiн чистив зуби, руки шкрiб кухонною щiткою, аж поки побачив в аптечнiй вiтринi щiточку для нiгтiв i здогадався, навiщо вона. Коли вiн купував ii, продавець, глянувши на його нiгтi, запропонував i пилочку; отже, вiн придбав ще одне туалетне приладдя. У бiблiотецi вiн переглянув книжку про гiгiену тiла i невдовзi дуже вподобав обливатися щоранку холодною водою. Це страшенно здивувало Джiма i завдало мороки мiстеровi Хiгiнботему, який не схвалював такi великопанськi витiвки i серйозно почав подумувати, чи не стягувати з Мартiна ще й платню за воду. Далi Мартiн звернув увагу на своi зiм’ятi штани. Набивши око в цьому дiлi, вiн тепер одразу ж помiтив, що в робiтникiв на колiнах завжди набiгають мiшки, а в людей з вищих кiл зверху донизу йде пряма складка. Змiркувавши, що тут i до чого, вiн пiшов до сестри на кухню i розшукав праску та дошку для прасування. Попервах йому не щастило – вiн спалив своi штани i мусив купити новi, чим ще бiльше наблизив день вiдплиття.

Однак у ньому вiдбувалося глибше перетворення, анiж простi змiни в зовнiшньому виглядi. Мартiн ще курив, але пити кинув. Досi вiн вважав, що кожному чоловiковi годиться випивати, i пишався тим, що не здавався навiть тодi, коли iншi вже падали пiд стiл.