Біблійні казки: Казки та легенди про святих

Побачивши чужих людей, запалав спершу гнiвом, але коли почув, як його синок оздоровiв на тiлi, то й сам почав припадати бiля незвичайних гостей.

А другоi днини ранком знову вирушила Свята Родина в дальшу дорогу. Розбiйницька мати дала iм на прощання чимало харчiв: дактилiв, сухарiв, верблюжого молока i добрий шматок печеного козлячого м’яса. А сам розбiйник провiв iх аж ген поза межi пустелi, у замешкалi вже мiсця Єгипту.

Тут поблизу старовинного Гелiополiсу, недалеко нинiшнього Каiра, натрапили вони на давню оселю землякiв i в нiй зупинилися, знайшовши тут спокiйний захист.

І жили вони там тихо-мирно, аж знову янгол сповiстив Йосифовi, що цар Ірод помер, i вони можуть вертатися до рiдного краю.

* * *

На горi Голготi три хрести простягають чорнi рамена. Посерединi розп’ятий Вiн – Христос, обабiч два розбiйники. І цей злiва почав насмiхатися з Христа:

– Якщо ти Божий Син, спаси Себе i нас.

Але той другий скартав його, кажучи:

– Невже ж не боiшся ти Бога? Ми справедливо терпимо кару за нашi злочини, але Цей невинний не заподiяв нiкому нiякого лиха…

А Христос повернувся до нього i мовить:

– Дизмо! Колись давно ти дитиною в однiй купелi зi Мною очистив свое тiло вiд струпiв, сьогоднi в кривавiй спiльнiй нашiй муцi обмиваеться твоя душа з грiхiв.

І засяяло лице розбiйника тихою радiстю. І згадав вiн далеку оазу в пустелi, i стрункi пальми перед шатрами, i рiдну матiр. І малого хлопчика, що загостив до них надвечiр, i батька-розбишаку, що вивiв сина на дорогу злочину.

І щирий жаль за змарнованою молодiстю обгорнув його душу, i сльози викотилися з очей. І тихо прошепотiв вiн з вiрою:

– Господи! Пом’яни мене, коли увiйдеш у царство Твое.

І вiд хреста Ісусового понеслися повнi любови слова:

– Направду кажу тобi, ще сьогоднi будеш зi Мною в раю.

Трепета

А коли архiереi й старшина iзраiльська засудили Ісуса на смерть, то вислали своiх слуг, щоб розшукали дерева на хрест, – знаряддя муки Сина Божого.

І вийшли слуги архiерейськi на гору Ливан, де росли вiковi кедри.

– Дайте нам свого дерева на хрест для Ісуса Назарея! – мовлять.

Гордо виструнчився найстарший кедр i мовить iм:

– Столiття ми тут ростемо, а ще досi не сплямились поганим учинком. Не дамо дерева на муки цього Праведника, адже сам намiсник кесаря, Пилат, не знайшов за Ним нiякоi вини й обмив руки вiд його засуду. Геть вiд нас, слуги диявола!

І зiйшли висланцi вниз i стали перед могутнiм дубом.