Подзвін з-під води

Це велика рiзниця! Пiсля всього, що ви пережили, вам потрiбно змiнити обстановку, побути в iншiй атмосферi, вiдчути любов i спiвчуття людей, що опинилися в такiй самiй ситуацii…

– Ага! В такiй самiй ситуацii, ви кажете? Опинилися, кажете! – раптово скочив зi свого стiльця довжелезний хлопчина у велетенських попелястих окулярах. – Та, може, вiн зовсiм i не кохав свою дружину, як ii там – Христя чи Орися… А ми з Настею вже призначили день нашого весiлля! Ви це розумiете? День одруження призначили! Настя вже купила весiльну сукню, я домовився за ресторан, за машини, запросив гостей… Ви це розумiете? Опинилися… Ми не однаковi! Ми – рiзнi! Не треба рiвняти мене з оцим селюком… не треба… ми рiзнi… рiзнi… – Молодик упав на стiлець i зарюмсав у клiтчасту хусточку.

Олег Петрович пiдвiвся i пiдiйшов до нього. Поклавши руки на плечi хлопцевi, лiкар щось довго шепотiв йому у вухо. Той лише витирав сльози i голосно сякався у хусточку. А Степан продовжував шматувати свiй нiс, обводячи напiвбожевiльним поглядом iнших пацiентiв.

Дiти привезли Степана до мiста з глухого житомирського села мiсяць тому. Вони сплатили не лише лiкування в цiй престижнiй столичнiй клiнiцi, а й постiйне проживання батька у лiкарняному пансiонатi, бо в такому станi вони не могли його взяти до себе. Два мiсяцi тому Степанову дружину прямо в нього на очах убило блискавкою. Вони поверталися ввечерi до своеi хати з городу за селом. Раптово почалася злива, вдарив грiм, i перша блискавка вразила Степанову дружину.

Вона померла одразу. Медики казали – це справжне диво, що блискавка не зачепила самого Степана, адже вони йшли пiд руку. Але це дивовижне спасiння Степану не зарадило. Вiд горя вiн майже перестав розмовляти i впав у напiвзабуття. І ось дiти привезли його на лiкування до кращого столичного психотерапевта, який спецiалiзувався на допомозi тим, хто нещодавно втратив своiх близьких. Випадок Степана був особливо важким, про що казали самi лiкарi. Тим не менше, Олег Петрович вирiшив лiкувати його в загальнiй групi разом з iншими пацiентами.

Товста жiнка в кумедному старомодному капелюсi, Клавдiя, втратила сина – вiн помер пiвроку тому вiд зараження кровi. Іван – двометровий худючий молодик у велетенських попелястих окулярах – втратив наречену за кiлька тижнiв до весiлля, ii згвалтували, а потiм убили невiдомi у пiд'iздi власного будинку.