На нашем сайте вы можете читать онлайн «Перейти темряву». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Современная зарубежная литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Перейти темряву

Автор
Дата выхода
07 декабря 2012
Краткое содержание книги Перейти темряву, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Перейти темряву. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Ірен Роздобудько) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Ірен Роздобудько – одна з найвідоміших українських письменниць, авторка популярних книг «Пастка для жар-птиці», «Ґудзик», «Амулет Паскаля», «Все, що я хотіла сьогодні»…
«Перейти темряву» – нове творіння письменниці, трилер про маніяка та його невинних юних жертв… Він не кат – він дослідник, і він дуже хоче знати, що відчувають ці прекрасні метелики з відірваними крильцями… Потішні, вони кумедно повзають та звиваються, намагаються злетіти і не розуміють, чому не виходить…
На 154 сторінках захопливого роману – долі десятків тисяч українок, що їх продали у рабство за кордон та змусили працювати повіями. І не всі повертаються з неволі, бо лиш одиницям вдається…перейти темряву.
Перейти темряву читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Перейти темряву без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
– Облиш! Ось моя Майка, може, i не така розцяцькована, але хоч замiжня, – надулася продавчиня, – а про цю невiдомо, чим вона там, у мiстi, займаеться…
– А чи не пiдкажете менi ще таке: прiзвище цього Сергiя i де саме вiн працюе? – Марта навiть запишалася своiми пошуковими здiбностями. Якби дiзнатися щось про хлопця, можна було б розшукати його в мiстi й з’ясувати, чи не вiд нього ховаеться хазяйка мобiльного телефону.
Жiнки охоче повiдомили все, що знали. Принаймнi, прiзвище. А потiм, посперечавшись, згадали й назву фiрми, якою неодноразово хизувалися перед селянами Сергiевi батьки.
– Вiн i iм такi вiкна поставив! І головi сiльради!
– Та не головi, а директору школи!
– А я тобi кажу – головi!
Вони почали жваво обговорювати сусiдiв, а Марта, дiзнавшись, де живе мати дiвчини, хутко вийшла з крамницi.
* * *
Валентина Миколаiвна, до якоi жiнки направили Марту, жила в невеличкому охайному будинку неподалiк вiд руiн сiльськоi бiблiотеки.
Марта одразу помiтила на подвiр’i невисоку худорляву жiнку, яка, ставши навшпиньки, пiдфарбовувала раму бiлою фарбою.
– Можна до вас? – гукнула Марта крiзь паркан, побоюючись, що на неi кинеться собака.
Але нiякоi живностi на подвiр’i не спостерiгалося. Лише на городi купчилося кiлька курей.
Жiнка повернулася. Приемне вузьке обличчя, великi свiтлi очi… Вона приязно посмiхнулася й поквапилася вiдчинити перекошену металеву браму.
– Будь ласка, – сказала вона, й, випереджаючи запитання, уважно подивилася на Марту, – Ви вiд Зоi?
– Нi.
– Вiдпочиньте з дороги, – сказала вона. – Зараз принесу вам соку. У мене чудовий свiй сiк.
Покришка дерев’яного столу була всiяна чорними перестиглими ягодами, сад бринiв щебетом пташок, шелестом листя, часом це живе дихання саду уривалося звуком падiння стиглого плоду з якогось дерева, i на мить наставала тиша.
Вiд чого ВОНИ тiкають до мiст, подумала вона, чому ЇМ не сидиться в такому садку? Чому дають загинути бiблiотекам i клубам, до яких ходили в юностi, чому не народжують дiтей тут – серед спокою й тишi.






