Фарс-мажор

Але вiдчуваю, що обов'язково знайдеться якась падлюча журналiстська морда, що неодмiнно заявить, що хоку з римою – то вже не хоку, що хоку мае бути iз стiлькома голосними, iз стiлькома приголосними i ще з казна-чим. Що украiнським поетам, перш нiж за хоку братися, треба хоч щось про японську поезiю знати, i все таке iнше.

Та всiм не догодиш, це i iжаковi зрозумiло. А нам свое робить.

Написав добiрку пiд назвою «Хоку про пиво», моя, так би мовити, антиверлiброва вiдповiдь староi гвардii всiм модернiстським поетам, що зневажають добру давню риму.

ХОКУ ПРО ПИВО

Холодне пиво, крекери, тараня,

Це саме те, що лiкар прописав.

Я цю дiету споживаю без вагання.

Я пиво пив i позначки робив у книзi.

І думав про поезiю, дiвчат, любов.

Отак я опираюсь творчiй кризi.

На дiвчину в кафе я глянув хтиво,

Вона так свiтло усмiхнулася менi.

Бо випила вже трете свiтле пиво.

І знову та сама напасть.

Я не нашкрiб на пляшку пива.

Ну а без гривнi Клава дасть?

Всi знають, що жiнки – це диво!

Звабливi груди, довгi ноги, секс.

Але не треба забувать й про пиво.

In vino Veritas, сказав колись Алкей.

А що ж народ шукае в пивi?

Просвiтлення, розради i нових iдей.

Нiхто у забiгайлiвцi додому не спiшить,

Цiлюще пиво проганяе всi турботи.

І серце вже не так по-зрадницьки щемить.

«Чернiгiвське», «Славутич», «Оболонь»,

Якому украiнцю цi марки не вiдомi?

Найкраще ними заливати сушняку вогонь.

Коли на ранок пiд рукою нема пива

І в холодильнику нiчого не лишилось,

Тодi поетовi не вродить творча нива.

Спочатку все було красиво.

Я все ще на ногах.

Спочатку було Пиво.

Як завжди, першим дiлом вiднiс усе новеньке Зiрцi. Зiрка сказала, що це найкраще, що можна придумати для чоловiчоi аудиторii. Викликала секретарку, простягла мiй машинопис i владно наказала:

– Термiново в номер!

Менi ж Зiрка мило усмiхалась i почастувала кавою. Розчинною, звичайно, «Нескафе», найдешевший варiант. Чому у нас в усiх редакцiях п'ють тiльки цю незмiнну тупу «Нескафе»? Ну невже не можна зробити якийсь культурненький ансамбляж, наприклад, «Нескафе» з чарочкою «Десни»? Ну не в горбачовському часi живемо, справдi-бо.

Що приемно, так це те, що я ще нiколи не мав проблем iз Зiркою. Нiколи не переконував ii в актуальностi i якостi моеi поезii. Як все-таки добре, коли маеш контакт з редактором. І що тебе розумiють як близького друга.

8 березня, понедiлок

Мiжнародний жiночий день.