Фарс-мажор

5 сiчня, понедiлок

Хотiлося б пояснити мiй творчий метод та особливостi творчостi.

Моя улюблена лiтературна форма розроблена мною самим, i називаеться вона квiнтьемою. Квiнтьема складаеться з п'яти строф, кожна з якоi складаеться з п'яти рядкiв. Я – батько-фундатор приiрпiнськоi квiнтьеми. Квiнтьема – мiй поетичний еталон у творчостi. Можна сказати, що це народна i водночас салонна поезiя. Багато кого моi квiнтьеми дратують, але ж то все заздрощi нездар, якi самi нiчого кращого написати не можуть, ясна рiч.

Хто в нас критики? Тi, хто не вiдбувся в лiтературi.

Я завжди стояв на сторожi чистоти украiнськоi мови i мелодики в поезii. Я завжди вiдстоював традицiю рими у вiршах i нiколи не подам руки тим, хто засмiчуе поезiю так званим верлiбром, чи бiлим вiршем – набором слiв, що мае називатися поезiею. Якщо писати без рими – то це бiлий вiрш, а писати римовано – то чорними вiршами? Вiдтак, я – негритянський поет? Я – украiнський поет. І вже саме це накладае на мене велику вiдповiдальнiсть.

6 сiчня, вiвторок

Зайшов у гостi мiй найкращий друг Емiк Гольдман.

Емiк – ветеран руху хiпi ще з початку сiмдесятих. Носить довге волосся, латанi американськi джинси i футболку з ликом безсмертного Джима Моррiсона. Може годинами розповiдати про неперевершений вокал Роберта Планта i бiдкатися, що нинiшня молодь занапастила святi iдеали шiстдесятих. Працюе в ремонтi електротоварiв «Друге дихання» на Глибочицькiй. У Емiка золотi руки. На кожному пальцю по коштовному персню. Цю моду, за його словами, вiн у Рiнго Старра перейняв. Прощаючись iз господарями, Емiк завжди каже одну й ту саму фразу, яку я вже i чути не можу: «Як казав великий Ерiк Бердон, нам треба вшиватися звiдсiль».

Емiк живе шикарно, щомiсяця отримуе пакунки з-за кордону вiд родичiв, але постiйно ностальгуе за Радянським Союзом, коли пирiжки були по десять копiйок i кубинськi сигарети по двадцять. Уже два роки Емiк носиться з iдеею вiдкрити в Киевi перший кооперативний тир iменi Якова Блюмкiна, але каже, що е проблеми, бо в Киевi все захопила украiнська мафiя, яка вимагае, щоб тир був або iменi Богдана Хмельницького, або iменi Івана Мазепи.

Емiк любить Троцького i Бродського, каже, що тiльки в емiграцii може по-справжньому самореалiзуватися творча особистiсть. За Емiком, саме спiлкування з iноземцями в iншомовному оточеннi змушуе тебе сказати щось вагоме свое.

Емiк дiстав пляшку «Каберне», сказав, що треба пiдлiкуватися. Сказав, що в нашому вiцi треба пiдживляти кров червоним.