Амаркорд (збірник)

Герман залишився жити в Украiнi, i за кiлька рокiв до нього приiхала Ева-Марiя, яка розлучилася з Рiхардом, привезла iз собою дитину, потiм народила ще одну вiд Германа i залишила йому ii, повернувшись назад, до Рiхарда. Як i передбачала, вона не змогла жити в Украiнi. Наш пес досi живий, зелена фарба з нього зiйшла, шерсть вiдросла, i Герман разом iз маленькою донечкою дуже люблять вигулювати його вечорами. Сусiди досi не можуть заспокоiтись, спостерiгаючи, як ми гуляемо всi разом: Герман iз донечкою, ми з чоловiком i наш пес.

А кандидатська Германа називаеться «Тема емансипацii у творах сучасних нiмецьких i украiнських письменникiв».

А тепер спецiальнi додатки.

Теоретичний додаток до колекцii пристрастей

Отже, шановний читачу, ти переглянув зiбрану мною на сьогоднi колекцiю пристрастей. Частина екземплярiв цiеi колекцii, мабуть, видалася тобi знайомою чи навiть банальною, як-от: «Пристрастi по-украiнськи» чи «Пристрастi по-росiйськи», ще iншi можуть здатися невиправдано екзотичними: «Пристрастi по-iталiйськи», «Пристрастi по-нiмецьки» чи особливо «Аристократичнi пристрастi».

Спробуй бути поблажливим як у першому, так i в другому випадках i не висувай надто строгих вимог до записок, якi тримаеш у руках. Адже це зовсiм не трактат, не дослiдження i не лiтературний твiр. Це звичайнiсiнька колекцiя, у якiй речi зберiгаються такими, якими вони е насправдi, й у завдання колекцiонера зовсiм не входить прикрашати чи вдосконалювати екземпляри, як це роблять iз своiми творами письменники чи автори мемуарiв.

Ця колекцiя в жодному разi не претендуе i на вичерпнiсть чи всеохопнiсть.

Наостанок я хотiла би зупинитися на суто фiлологiчному аспектi заторкнутоi мною теми.

Отже, чому саме слово «пристрастi»? Доживши до поважного як для панночки з порядноi галицькоi родини 25-рiчного вiку i досi не створивши навiть сiм'i, не кажучи вже про народження дитини, я змушена була почати серйозно розмiрковувати над причинами i наслiдками такого прикрого факту.

При цьому я дiйшла висновку, що однiею iз причин, якi часто фатальним чином впливають на перебiг нашого життя, е неправильний слововжиток.

Вiзьмiмо хоча б кохання. Щоразу, переживаючи любовну пригоду i вiдчуваючи легке, або й сильне, збудження при зустрiчi з представником чи представницею протилежноi статi, ми подумки питаемо себе: «Воно?» І в бiльшостi випадкiв вiдповiдаемо: «Не-а».