Амаркорд (збірник)

Але коли врештi наважилася, так i не дочекавшись iнiцiативи з маминого боку, то почула у вiдповiдь тi ж аргументи, котрi вже колись спонукали мене вiдмовитися вiд лiтньоi засмаги: «тищезамалащоб думатипротакiдурницiцецiкавитьвкращомувипадкудiвчатлегкоiповедiнки» i под. Нiхто не сприймав моi проблеми серйозно. І я вирiшила затятися. Я порушуватиму собi обмiн речовин i майбутню вагiтнiсть незручним одягом, занадто теплим, занадто старомодним; невиходом на сонце, вiчно блiдою шкiрою; нехай мене нiхто не бачить, усi смiються з мене, вважають недорозвинутою, з волоссям на ногах, без бюстгальтера i з грудьми, формi яких уже нiколи не стати гарною; у мене так нiколи нiхто й не закохаеться, краса моя змарнiе, зникне; врештi я просто помру з розпуки i вiд браку розумiння, нiкому не потрiбна, в молодому вiцi.

Аж потiм усi збагнуть, кого втратили, але буде пiзно. Нiякими бюстгальтерами чи депiляторами, не кажучи вже про спеiдальнi креми для засмаги чи ванну, наповнену сечею коханоi людини, менi тодi вже не допоможеш.

Друга стать, iнша ментальнiсть i кiлька корисних зауваг iз приводу того, як оволодiти основами педантизму

Те, що з моiм новим оточенням менi дуже пощастило, я зрозумiла вiдразу. Менi важко сказати, що саме уявляла собi моя майбутня «опер-сiм'я», прочитавши в моiй анкетi, яку заповнила товаришка з нiмецькоi фiлологii, про «середньо-початковий рiвень володiння мовними ресурсами», але треба вiддати належне iхньому терпiнню.

У першi днi мiй «середньо-початковий рiвень» виявляв себе переважно в тому, що я брала в руку яблуко i старанно повторювала за фрау Де Ляфорте: «дер апфель», потiм мiняла яблуко на грушку i знову старанно повторювала: «дi бiрне», а потiм, щоб мене не вважали цiлковитою iдiоткою, хапала банан i, радiсно посмiхаючись, повiдомляла: «айне банане».

Стежачи за цим захоплюючим шоу, моi дii намагалися наслiдувати й близнюки: «Леся», – повторювали вони за мамою i показували пальцями в мiй бiк. «Леся нiхт ферштеен», – пояснювали вони за мене сусiдам чи продавцям у крамницi, коли в мене виникали труднощi з подоланням мовного бар'ера.

Першi два тижнi пiшли в мене на ознайомлення з предметами найближчого оточення: «дас бетт», «дi лямпе», «дер тiш». Менi кортiло порозвiшувати на кожному з цих предметiв папiрцi з iх назвами, як робив свого часу Джек Лондон, розвiшуючи в себе в помешканнi цидулки з фiлософськими, лiтературознавчими та iншими науковими термiнами в перiод, коли iнтенсивно займався самоосвiтою.