Амаркорд (збірник)

Скажiть, а якщо я раптом попiсяю випадково у Вашу дорогу бiлизну? Знаете, у мене е такий маленький недолiк. Тодi ii прати чи вiддавати брудною? Та що я такi дурницi питаю. Звичайно, брудною, що сильнiший запах, то бiльше задоволення отримуе клiент. Може, Вам ще спiвробiтницi потрiбнi? У мене тут е кiлька товаришок, я в них можу запитати. А можемо взагалi iнтернацiональний бiзнес започаткувати. Наприклад, ношенi майтки з Украiни. Там знаете, скiльки гарних дiвчат, i цiни набагато нижчi. Вони за 5 марок хоч пiвроку не будуть цi майтки знiмати.

А ще в нас там вода рiдко бувае, тож за сильний запах можете не турбуватися. Слухайте, а чоловiчоi бiлизни не потрiбно? А то мiй хлопець саме шукае роботу…

На цьому Клаус поклав слухавку.

Наступне оголошення я формулювала вже обережнiше:

Студентка шукае кiмнату.

Оплата за домовленiстю.

Зi старих знайомих вiдгукнувся лише безiменний спраглий еротичного масажу, крiм того, подзвонили ще трое в справах масажу звичайного i трое з потребами сексу по телефону.

Нарештi газета потрапила й до рук, не стурбованих сексуально. Менi вдалося познайомитися з Мiхаелем, власником фiрми, що мила вiкна на замовлення пiдприемств i приватних осiб. Працюючи для цiеi фiрми в темпi 10 вiкон за годину, можна було протягом цiеi години заробити 12 марок. Значно менше, звичайно, нiж за ношенi майтки, зате значно бiльше, нiж за годину будь-якоi роботи в Украiнi.

Останнiм подзвонив iталiець, що назвався Роберто Аргентiно i повiдомив, що в нього е кiмната.

На моi подальшi запитання я почула лаконiчну вiдповiдь:

– Приiхати – побачити, – сказав адресу i поклав слухавку.

Аргентiно був iталiйцем iз Мiлана, 35-рiчним водiем вантажних автомобiлiв. Невисокого зросту, з густим, але не кучерявим чорним волоссям, у темних окулярах i бiлих штанах. Саме таким я завжди уявляла собi Остапа Бендера. Перше, що вiн сказав, коли ми зустрiлися, було: «Я дуже поганий володiти нiмецька».

Як це йому вдалося пiсля десяти рокiв життя у Фрайбурзi, я так i не збагнула.

Роберто жив у чотирикiмнатнiй квартирi недалеко вiд центру мiста. Вiдтодi, як од нього пiшла дружина i вiн залишився жити з дочкою, Берто (вiн одразу запропонував називати себе по-домашньому) шукав безкоштовну домогосподарку. Вiн був безробiтним, тому не мiг дозволити собi послуги платноi прибиральницi. Четверта кiмната в квартирi була вiльною, тому мое оголошення зацiкавило Берто.