Агатангел

Їхнi тексти друкуються мовами оригiналу, адже однiею з основних освiтнiх засад галицького сепаратизму е тримовнiсть майбутньоi держави, у якiй кожен громадянин мав би вiльно володiти украiнською, польською та нiмецькою, а кожен, хто здобув вищу освiту, – ще й англiйською та французькою, тому статтi цими мовами також друкуються без перекладу. Перекладаються у КРІСi-2 тiльки статтi росiйських авторiв, якi теж досить часто вступають у полемiку. Навряд чи людина, яка вперше випадково купила газету, вiдразу багато зрозумiе на цiй спецiальнiй сторiнцi, але випадковi люди нашу газету переважно не читають.

Добре це чи погано, важко сказати.

Загальний настрiй i актуальний рiвень дискусii з питань галицького сепаратизму свiдчать про те, що для вироблення чiткоi i аргументованоi теорii необхiдно ще чимало часу. Тому чекати швидкого втiлення в життя цiеi iдеi наразi не доводиться. Завдання КРІСа-2 полягае у прискореннi цього процесу та наближеннi теоретичних концепцiй до свiдомостi електорату.

Про нетиповi методи працевлаштування-2

Насправдi я працюю у вiддiлi дозвiлля, а не звiльнень, та й абревiатура КРІС у родовому вiдмiнку мае закiнчуватися на-а, хоча стосовно цього i немае цiлковитоi едностi серед редакцiйних лiтредакторiв, особисто я схильна вiрити тiй групi, яка виступае за закiнчення-а. Не знаю чому, може, просто так. Значення абревiатури КРІС не мае нiчого спiльного з рушницями перiоду Першоi свiтовоi, хоча декому така асоцiацiя i видаеться доречною.

КРІС-2 розшифровуеться як «Культура, реальнiсть i сьогодення». Дехто жартуе, що цифра 2 позначае двi культури, двi реальностi i два сьогодення, якi спiвiснують сьогоднi в нашiй краiнi, на ii сходi та заходi. І в чомусь це навiть не позбавлено рацii, хоча насправдi цифра 2 мае iншу iсторiю. Газета виникла як продовження традицiй неймовiрно популярного незалежного тижневика КРОС («Культура, реальнiсть, освiта сьогодення»), який видавався у нашому мiстi, як написали б у радянськiй пресi, «на зорi» Перебудови i своею чергою продовжував славнi традицii тижневика початку столiття КРІС («Культура, реальнiсть, сьогодення»).

Така плутанина з назвами була невипадковою, засновники свiдомо прагнули, аби нова газета асоцiювалася iз двома попереднiми виданнями, хоча самi цi видання мали мiж собою досить мало схожого. КРІС був звичайною щоденною газетою, одною iз чотирьох (тепер КРІС-2, як уже згадувалося, – едине щоденне видання Тигирина).