Комашина тарзанка

Аби зменшити кiлькiсть цих поiздок, якi коштували всiм неабияких нервiв, Сарона вигадала «спецiальну систему знижок i довгострокових кредитiв без вiдсоткiв» в одному iз супермаркетiв, яку так заплутано пояснювала бабцi, що та врештi махала рукою i вiрила, що назбираних нею грошей уже досить на омрiяну побутову технiку.

Сарона успадкувала бабчину наполегливiсть, залiзний характер i комерцiйне чуття. Тiльки скероване воно було не на вирощування i продаж сiянки, а на туристичний бiзнес. Мати завжди мрiяла, що донька стане державним службовцем або працюватиме в банку.

Необхiднiсть постiйно мiсити болото гумаками i вирощувати сiянку виробили у матерi Сарони особливе захоплення перед людьми в костюмах. Можливiсть працювати в теплому офiсi, а не надворi, носити елегантний дiловий одяг i отримувати гарантовану зарплатню були в ii уявленнi найбiльшим щастям, про яке тiльки можна було мрiяти. Сарона послухалася матерi i здобула економiчну освiту, а потiм деякий час працювала у фiлii одного з великих iноземних банкiв. Їi працелюбнiсть i дiловi якостi дуже цiнували i через кiлька рокiв навiть зробили керiвником новоi фiлii, яка вiдкрилася у мiстi.

Але робота в банку здавалася Саронi надто нудною i одноманiтною. Вона придбала в кредит квартиру спершу собi, а потiм ще одну для молодших сестер (усi сестри послухалися матерi i здобували економiчну освiту), а потiм написала до батька з проханням допомогти iй знайти стартовий капiтал для того, щоб вiдкрити власну туристичну фiрму. Саме про це Сарона мрiяла вже багато рокiв.

Батько допомiг, i тепер Сарона днями та ночами працювала на свiй бiзнес. Сестри допомагали iй, а пiсля завершення навчання вони планували працювати всi разом.

Це трапиться згодом

Ту подорож вона запланувала у свiй улюблений момент, вiдразу пiсля прокидання i лiнивого пиття кави в лiжку, серед незвичноi легкостi позбавленого будь-яких справ та обов’язкiв вихiдного дня посеред тижня. Таке накопичення випадкових приемностей додало ii мрiянню ейфорiйностi. І вона вiдразу ж почала побоюватись, що варто лише озвучити сказане, як вiдразу доведеться брати на себе певнi зобов’язання, а разом з тим зникне приемнiсть спонтанноi дii.

Тому iхати вирiшили наступного ж дня. Зiбралися, купили карту i вирушили.

Це була iхня давня мрiя, здiйснити яку завжди заважали об’ективнi обставини, як виправдовувалася вона саме перед собою, хоча добре усвiдомлювала, що всi об’ективнi обставини насправдi е лише намаганням пояснити власну нерiшучiсть.