Загальний аналіз (збірник)

На загальний аналiз, – Федiр Іванович подивився на лаборантку, обличчя якоi затупляли маска й зеленкувата шапочка по самi брови.

– Сама бачу, шо на общий. Ми других не делаем… – Вiдповiла жiнка з-пiд маски, рукою в гумовiй рукавичцi обережно взяла коробочку й понесла кудись у глиб кiмнати. Федiр Іванович ще хвилинку постояв перед вiконечком, та, зрозумiвши, що нiкому до нього справи нема, повернувся й вийшов.

Над золотоверхим Киевом уже розквiтнув черговий весняний день. День свiтлий i радiсний. День, сповнений нових творчих шукань та здобуткiв.

Федiр Іванович гордо пiдвiв обличчя до неба, обсмикнув плащ i покрокував назустрiч новому дню.

Липень – серпень 2009 р.

Bruder

Нiмецькiй лiтературi

присвячуеться

Гайнрiх сидiв у своiй кiмнатцi край вiкна другого поверху й замислено дивився в далечiнь над дахами. На столi перед ним стояла миска з картопляним салатом, викладеним на великий клапоть житнього хлiба. Із одного боку хлiб був надкушений, i вiдбиток гайнрiхових зубiв чiтко вихилявся по хлiбнiй плотi, пористiй i м’якiй.

Над червоними черепичними дахами вже западали сутiнки. Свiтло-сивi перистi хмари тяглися гострими хвостами на захiд, слiдом за свiтилом, котре вже сховалося за обрiй.

«Ото що воно – Мати брата… Наслухаешся тут…» – Гайнрiх сягнув рукою й вiдпив ковток цикорiевоi кави з великого мiдного кухля. гiркувато-солодкий напiй ковзнув горлом униз i масною цiвкою розтiкся стравоходом, лишаючи по собi нудотно-млосний присмак.

«мiй брат, звiсно ж, генiй… Так е, i я свiдомий цього… – Думки в гайнрiховiй головi шикувались, немов солдати, у бездоганний нiмецький стрiй. – А я його брат. І це велика честь».

Десь iз годину тому над мiстечком пройшов дощ. Вологе молоде листя яблунь, кленiв та iнших деревець уздовж вулицi приемно вилискувало, поступово перетворюючись iз темно-зеленого на чорне. Десь цiвкали дрiбнi пташки, умощуючись на ночiвлю. Іздалеку, з передмiстя, глухувато долинав гавкiт самотнього пса.

гайнрiх пiдiйшов до вiкна й причинив одну половинку. гавкiт майже стих. гайнрiх сiв на мiсце бiля столу.

Вiн знову сягнув рукою, цього разу тарiлки. Хлiб iз картопляним салатом пiсля ковтка солодкоi кави був солонуватим i масним. Тепер надкус на хлiбi набув форми цифри «три» з майже однаковими дугами. Проте нижня все ж була трохи меншою. гайнрiх подивився на хлiб згори вниз, трохи вiдвiвши руку лiворуч. Знову пiднiс iжу до рота, та, замислившись, вiдклав.