Цікаво про фінанси

Коли ти бачиш чергу, а продукцii бракуе, то пiдвищуеш цiну, бо за твоiм продуктом полюе забагато грошей.

– Але цi люди встигнуть купити те, про що мрiяли!

– Можливо, першi з них. Першi завжди збирають вершки. Останнiм або нiчого не лишиться, або буде надто дорого й не вистачить навiть тих грошей, що ми iм дамо.

– Але хоч частина з них розбагатiе?

– Ненадовго, потiм всi стануть бiднiшими.

– Але хiба в нас е вибiр? Вони гамселять у дверi, вони iх виламують, вони розiрвуть нас на шматки!

– Так, людина в розпачi робить безглуздi вчинки, хоч i в iнших станах вона робить iх iз завидною регулярнiстю.

– Чого вони хочуть?

– Покарати нас. І знайти грошi. Вони борються з несправедливiстю.

– Слухайте, тож пояснiть iм, що грошi тут не допоможуть, так?

– Так, грошi – це завжди наслiдок, а не причина. Я багато можу розповiсти про це – не знаю лише, чи встигну, бо дверi вже трiщать. Навряд чи зможу переконати iх. Адже люди, як правило, впевненi у своiй правотi.

Хоч я економiст i багато знаю про грошi.

– Економiст? А хто такi економiсти?

– Так вiдразу й не вiдповiси. Загалом це люди, що займаються економiкою.

– Так, це багато що пояснюе. Цiную ваш сарказм. І що таке економiка?

– Якщо я вiдповiм, що це те, чим займаються економiсти, вас це влаштуе?

– Нi, не влаштуе.

– Добре, тодi розповiм докладнiше. Адже ми всi займаемось економiкою, навiть якщо не усвiдомлюемо цього.

Як виникла економiка?

Історiя економiчних поглядiв

Економiка не набагато молодша за людину розумну.

Homo sapiens вийшов з печери, озирнувся i швидко усвiдомив, що для комфортного життя мало забити мамонта. Його тушу потрiбно правильно розподiлити мiж членами племенi так, щоб зберегти стимули для майбутнього полювання, з’iсти не надто багато, щоб створити запас. Йому важливо показати, хто головний, кому перепаде найбiльша i найсмачнiша частина здобичi, зберегти кiстки на будiвництво хатини.

Що заважало – так це бажання отримати все й одразу, яке виключало можливiсть отримати бiльше потiм. Короткостроковi i довгостроковi цiлi повсякчас суперечили одна однiй.

Інодi справи йшли погано, тодi доводилося вигадувати новi способи збереження життя. Інодi – дуже добре, але тодi i вдалого полювання було замало, хотiлося дедалi бiльшого, чогось нового.

«Ресурси обмеженi, потреби безмежнi», – значно пiзнiше пояснить цю ситуацiю економiст.