Цікаво про фінанси

Припустiмо, цiна на якийсь товар надто висока i приносить надприбуток власнику. Ми можемо спробувати вiдрегулювати цiну, але, якщо перестаратись i зробити ii надто низькою, виробляти товар буде зовсiм невигiдно. Надприбуток швидко зацiкавить iнших. Вони зосередяться на цiй справi, а щоб виграти в конкуренцii, почнуть знижувати цiну. Долучатимуться й новi гравцi, поки така дiяльнiсть буде прибутковiшою за iншi. Це знижуватиме цiни на продукцiю. Тож згодом прибуток вже не виглядатиме привабливим вiдносно iнших галузей, i приплив нових учасникiв ринку припиниться.

Що ж тодi робити державi в економiцi? Адам Смiт вiдповiдае на це так:

«…Государевi слiд виконувати тiльки три обов’язки; вони справдi мають дуже важливе значення, але е ясними i доступними для звичайного розумiння: по-перше, обов’язок захищати суспiльство вiд насильства i вторгнення iнших незалежних суспiльств; по-друге, обов’язок захищати в мiру можливостi кожного члена суспiльства вiд несправедливостi i гноблення з боку iнших його членiв, або обов’язок встановити суворе виконання правосуддя, i по-трете, обов’язок створювати i утримувати певнi громадськi споруди i установи, створення i змiст яких не може бути в iнтересах окремих осiб або невеликих груп, тому що прибуток вiд них не зможе нiколи вiдшкодувати витрати окремiй особi або невеликiй групi, хоча i зможе, часто з надлишком, оплатити iх загальному суспiльству…»

Проаналiзуймо це положення Адама Смiта.

– оборона;

– судова система;

– деякi громадськi функцii, надто дорогi для виконання невеликою кiлькiстю осiб (наприклад, дороги, музеi).

Звернiмо увагу, що ми не бачимо тут за державою (государем) жодноi виробничоi дiяльностi, бiльш того, ми не знаходимо тут освiти, медицини, пенсiйноi системи тощо. Це капiталiзм практично в чистому виглядi, коли розвиток економiки вiдбуваеться на пiдставi механiзмiв саморегуляцii, коли виживае найефективнiший, а надприбуток не може iснувати довго, адже в галузi, де вiн з’являеться, посилюеться конкуренцiя, новий капiтал i новi пiдприемцi прагнуть пiдвищеноi рентабельностi, а потiм в умовах конкуренцii знижують цiни до прийнятного рiвня.

Саморегулювальна система часто мае дивовижну самоорганiзацiю.