Психологія народів

Без сумнiву, деякi з нерiвностей, якi роздiляють iндивiдуумiв i раси, були занадто очевидними для того, щоб доводилося серйозно iх оскаржувати; але люди легко втiшалися тим, що цi нерiвностi – тiльки наслiдки вiдмiнностей у вихованнi, що всi люди народжуються однаково розумними i добрими i що однi тiльки установи могли iх розбестити. Засiб проти цього був дуже простим: перебудувати установи i дати всiм людям однакове виховання. Таким чином, установи та просвiтництво стали великою панацеею сучасних демократiй, засобом для виправлення нерiвностей, образливих для великих принципiв, якi е единими божествами сучасностi.

Втiм, новiтнi успiхи науки з’ясували всю безплiднiсть егалiтарних теорiй i довели, що розумова безодня, створена минулим мiж людьми i расами, може бути заповнена тiльки дуже повiльними спадковими накопиченнями. Сучасна психологiя разом з суворими уроками досвiду показала, що виховання i установи, пристосованi до вiдомих осiб i до вiдомих народiв, можуть бути дуже шкiдливими для iнших.

Але не у владi фiлософiв пiсля переконання у iх помилковостi вилучити з обiгу iдеi, пущенi ними в свiт. Наче рiка, яка вийшла з берегiв i яку не здатна утримати нiяка гребля, iдея продовжуе свiй спустошливий, величний i страшний потiк.

І дивiться, яка непереможна сила iдеi! Немае жодного психолога, жодноi скiльки-небудь освiченоi державноi людини, i особливо – жодного мандрiвника, який би не знав, наскiльки хибно химерним е поняття про рiвнiсть людей, що перевернуло свiт, викликало в Європi гiгантську революцiю i кинуло Америку в криваву вiйну за вiддiлення Пiвденних Штатiв вiд Пiвнiчноамериканського Союзу; нiхто не мае морального права iгнорувати те, наскiльки нашi установи i виховання згубнi для нижчих народiв; i за всiм тим не знайдеться жодноi людини – принаймнi у Францii, – яка б, досягнувши влади, могла б опиратися громадськiй думцi i не вимагати цього виховання i виконання цих установ вiд туземцiв наших колонiй.

Застосування системи, виведеноi з наших iдей рiвностi, розоряе метрополiю i поступово призводить всi нашi колонii в стан плачевного занепаду; але принципи, з яких система походить, ще не похитнулися.

Будучи, втiм, далекою вiд занепаду, iдея рiвностi продовжуе ще рости. В iм’я цiеi рiвностi соцiалiзм, який, мабуть, мае незабаром поневолити бiльшiсть народiв Заходу, домагаеться забезпечення iхнього щастя. В його iм’я сучасна жiнка вимагае для себе однакових прав i однакового виховання з чоловiком.