Божевільна історія емансипації однієї Стейсі Адлер

– Ну ти мудодзвiн! Бармен! Менi коктейлi!

З бару ледi вийшла з тацею бухла, попиваючи вiдразу з багатьох трубочок. На вулицi дiвчину осяяла супер iдея: «Та це ж шалено крута iдея!» адже вона побачила машину.

– Гей? – чоловiк з радiстю вiдкрив вiконце, щоб побачити ближче незнайомку, яка покусувала губи, i практично залiзла у вiкно грудьми.

– Скiльки? – обличчя дiвчини змiнилося, ii прийняли за повiю.

– Іди поцiлую… – незнайомка ласкаво приваблювала водiя, тiльки вiн потягнувся до губ, Стейсi потягнулася до пояса, i рiзким, але елегантним рухом дiстала керамбiт, всадивши його в шию незнайомцю.

 – Я Стейсi, бляха, Адлер! – вiдкинувши тiло на сусiдне крiсло, власниця керамбiта сiла за кермо та поiхала до мiськоi ратушi.

«Гiвнюк» – подумала Стейсi, дiставшись ратушi. До ii ж успiху в машинi було кiлька балончикiв фарби, серед них була рожева. Удачлива красуня забрала фарбу, залишила машину на потрiбнiй позицii, пересадила труп на сидiння водiя, вiдiрвала з сорочки мерця шматок тканини помiщаючи його як гнiт у бак, включила передачу, пiдпалила гнiт, i як тiльки поставила ногу на педаль газу, машина полетiла, а за мить вогонь дiстався палива.

Пролунав гучний вибух, а Стейсi гордо дивилася на власний витвiр, насолоджуючись ним. Пiдкинувши балончик у руцi, дiвчина написала свое iм’я на асфальтi, i додавши «Томасiк соси хуй», розгорнулася i пiшла.

– Стоп, стоп, стоп! Я, здаеться, бляха, все переплутала. Незрозумiло ж, що за Томас, i чому я можу творити будь-яку пиздоту у мiстi.

Гаразд, почнемо у правильному порядку, ну чи поруч iз порядком. Моя iсторiя, тож починаю, бляха, де хочу!

Пролог. Історiя кохання, i розставання Томаса Пейна та Стейсi Адлер

Нiчний мiсяць свiтив у вiкно, осяючи кабiнет мера приглушеним свiтлом. Томас i Стейсi лежали на пiдлозi, один на одному, немов вони були однi у всесвiтi, вловлювали аромати один одного. Томас провiв носом вiд пупка дiвчини, до пiдборiддя.

– У-х-ух, люблю твiй запах… – вiн принюхався, – жасмин?

– Моi улюбленi.

Стейсi була буйною i сильною жiнкою, i Томас це не дуже подобалося. Вона вiдчувала кожен його дотик, особливо коли чоловiк стиснув ii груди.

– Може, знiмеш його?

– Не час, – ласкаво вiдповiла дiвчина, прибираючи руку коханого з грудей.

– Що таке? Я тебе бiльше не збуджую? – голий Томас став на повний зрiст перед своею дiвчиною, яка все ще лежала на пiдлозi.