Економіка XXI: країни, підприємства, людини

На iхне виробництво було витрачено однакову кiлькiсть працi. Але один в силу належностi до вiдомого бренду коштуе бiльше. Вiддати цю додаткову вартiсть працiвникам? Це буде несправедливо – однi за свою роботу отримають вищу оплату, нiж iншi за таку саму. Чи не вiддавати iм, а вiддати «творцям бренду»? Це не фiзична робота, де е чiткий результат. Оцiнити, хто саме i як саме впливае на цiннiсть бренду, проблематично. А як оцiнити внесок пiдприемця, який створив i реалiзував iдею?

Ранiше Маркс мiг посилатися на капiталiста, який захопив засоби виробництва.

Тепер же людина з ноутбуком часто здатна спорудити величезне пiдприемство, так несхоже на те, що люди звикли вважати пiдприемствами ранiше. Тепер важко звинувачувати капiталiста, що вiн монополiзував право допуску до верстата. Сучасний висококвалiфiкований фахiвець завжди мае цей верстат при собi – це його розум, таланти, знання, вмiння, здiбностi.

І все ж тема справедливостi, порушена Марксом, вкрай важлива. Суспiльство, де явно домiнуе несправедливiсть, не може вiдчувати себе в безпецi.

Йому важко буде стати економiчно успiшним.

Кейнсiанська революцiя

Ідеi вiльного ринку i «невидимоi руки» домiнували в захiднiй економiчнiй думцi, хоча i стикалися з незрозумiлими явищами жорстких затяжних спадiв. Але все ж економiка знаходила важелi вiдновлення i зростання, тому перiодичнi спади вважали нормальним явищем.

А потiм в кiнцi 20-х рокiв XX столiття вдарила велика криза. У США вона отримала назву Великоi американськоi депресii.

Криза вийшла далеко за межi Америки, сучаснi дослiдники називають ii свiтовою, вказуючи, що вже в той час економiчнi зв’язки таким чином перетинали свiт, що робили його економiчно глобальним.

З падiнням економiки падали i доходи державного бюджету. Вiдповiдно до рекомендацiй класичноi економiчноi теорii, уряд скорочував витрати бюджету. Це в свою чергу призводило до падiння економiки, позаяк знижувався попит з боку скорочених бюджетних працiвникiв. Скорочена економiка знову генерувала меншi надходження до бюджету, змушуючи iще тугiше затягнути паски, i все рухалося по новому колу.

Цикл за циклом посилювалося подальше падiння в прiрву. У депресiю.

Кiнець депресii й економiчне зростання пов’язують з Франклiном Делано Рузвельтом. А його полiтику прийнято називати кейнсiанською на честь великого Джона Мейнарда Кейнса. Кейнс спробував зрозумiти природу економiчних криз i дiйшов висновку, що iнструменти саморегуляцii ринку сильно переоцiненi.