Економіка XXI: країни, підприємства, людини

– Стривайте, але тодi торговцi й виробники будуть радi, вони продадуть усе, що мають, i…

– І пiдвисять цiни. Коли ти бачиш чергу з грошима i брак продукцii, то пiдвищуеш цiну, адже за твоiм продуктом полюе забагато грошей.

– Але цi люди встигнуть купити те, про що мрiяли!

– Можливо, першi з них. Першi завжди збирають вершки. Останнiм або нiчого не лишиться, або буде надто дорого й не вистачить навiть тих грошей, що ми iм дамо.

– Але хоч частина з них стане багатшими?

– Ненадовго, потiм все стануть бiднiшими.

– Але хiба в нас е вибiр? Вони ломляться у дверi, вони iх виламають, вони розiрвуть нас на шматки!

– Так, людина в розпачi робить безглуздi вчинки, хоча вона i в iнших станах робить iх iз завидною регулярнiстю.

– Чого вони хочуть?

– Покарати нас. І знайти грошi. Вони борються з несправедливiстю.

– Слухайте, тож пояснiть iм, що грошi тут не допоможуть, чи не так?

– Так, грошi – це завжди наслiдок, а не причина. Я багато можу розповiсти про це – не знаю лише, чи встигну, бо дверi вже трiщать.

Не думаю, що зможу переконати iх. Люди, як правило, впевненi у своiй правотi. Хоч узагалi я багато знаю про грошi. Я економiст, а цi люди знають про грошi навiть бiльше, нiж тi, у кого вони е.

– Економiст? А хто такi економiсти?

– Так вiдразу й не вiдповiси. Взагалi, це люди, що займаються економiкою.

– Так, це багато що пояснюе. Цiную ваш сарказм. І що ж таке економiка?

– Якщо я вiдповiм, що це те, чим займаються економiсти, вас це влаштуе?

– Нi, не влаштуе.

– Добре, тодi я розповiм докладнiше. Адже ми всi займаемось економiкою, навiть якщо не усвiдомлюемо цього.

Як виникла економiка? Історiя економiчних поглядiв

Економiка не набагато молодша за людину розумну. Homo sapiens вийшов з печери, озирнувся i швидко усвiдомив, що для комфортного життя мало забити мамонта. Його потрiбно правильно розподiлити мiж членами племенi так, щоб зберегти стимули для майбутнього полювання, з’iсти не надто багато, щоб зберегти запас.

Йому важливо показати, хто головний, кому перепаде найбiльша i найсмачнiша частина здобичi, зберегти кiстки на будiвництво хатини.

Що заважало – так це бажання отримати все й вiдразу, яке входило в суперечку з можливiстю отримати бiльше потiм. Короткостроковi i довгостроковi цiлi всякчас суперечили одна однiй.

Інодi справи йшли погано, тодi доводилося вигадувати новi способи збереження життя.