Економіка XXI: країни, підприємства, людини

Інодi – дуже добре, але тодi з подивом можна було виявити, що i вдалого перiоду полювання було замало, хотiлося все бiльше й бiльше, хотiлося чогось нового.

«Ресурси обмеженi, потреби безмежнi», – прорече багато пiзнiше економiст. Як же нам оптимально розпорядитися ресурсами i максимально задовольнити потреби?

Ця задача без рiшення вже тисячолiття турбуе палкi голови.

Homo economicos став непомiтною тiнню homo sapiens, поступово поглинаючи його все бiльше i бiльше. Практично все, чим ми пишаемося як досягненнями цивiлiзацii, можна назвати продуктом економiки, – палаци й парки, можливiсть зв’язатися з людиною через океан за частку секунди i можливiсть розплатитися банкiвською карткою, лiтаки й автомобiлi, космiчний туризм i пакетики з чаем (добре, чай можна замiнити на вiдкриття файлiв «клацанням» по них).

Але повернiмося до витокiв економiчноi думки i спробуймо простежити за ii еволюцiею.

Аристотель i Платон висловилися, мабуть, про все, тому почнiмо з них.

Аристотель розрiзняв так званi економiку i хрематистику.

Економiка – цiлеспрямована дiяльнiсть зi створення благ, необхiдних для природних потреб людини.

Хрематистика – наука про збагачення, мистецтво накопичувати багатство (грошi i майно).

Такий подiл немов пiдкреслюе бажаний аскетизм економiки – задовольнити лише природнi потреби. Але ж ми пам’ятаемо, що потреби е безмежними. Спочатку ми говоримо: «Менi потрiбна квартира й машина.

І все. Бiльше нiчого не треба». Якщо це з’явилося, то: «Все-таки квартира побiльше. І дiтей треба вивозити на природу. Ще замiський будиночок». Якщо i з цим склалося, то часто: «А ще яхта. Маленька». А потiм велика, потiм гелiкоптер, палац, лiтак… Бiльшiсть все ж таки не мае «стоп-крана бажань».

Тому подiл Аристотеля виявився умовним.

Тепер щодо Платона. Вiн вважав, що «люди вiд самого народження вiдрiзняються одне вiд одного тим, хто з них мае талант до тiеi чи iншоi справи».

Коли так, то саме подiл працi е основою економiчного процвiтання. Грошi для Платона – лише засiб обмiну, а не збагачення i накопичення, зайвi грошi Платон пропонував вилучати. Накопичувати, вважав вiн, можна лише конкретнi матерiальнi речi.

Придивившись уважнiше до iдей Платона та Аристотеля, побачимо, що вже тодi було присутне питання, яке досi хвилюе суспiльство. Це спiввiдношення мiж свободою i справедливiстю.