Економіка XXI: країни, підприємства, людини

Генерал Пiночет зберiгав свiй вплив на полiтику краiни i в 90-тi роки, але 1998-го почалося його кримiнальне переслiдування. У 2006-му вiн помер у вiцi 91 рiк. Чилiйське суспiльство роздiлилося на два табори – один радiв, що помер злочинець, iнший сумував за людиною, з якою пов’язували пiдйом краiни.

Диктатор, переконаний в ефективностi приватноi власностi та вiльноi конкуренцii, – це швидше виняток, нiж правило, тому досвiд Чилi в цьому сенсi не е типовим.

Як би там не було, сьогоднiшня Чилi вiдкидае силову диктатуру, але визнае ту економiчну модель, курс на яку був свого часу неухильно узятий.

Кiлька фактiв про сьогоднiшню економiку Чилi:

Польща. Вiд шоку до розвитку

Розвал соцiалiстичного блока став найбiльшою геополiтичною перебудовою свiту. Колишнi краiни соцтабору, якi вирвалися з його лещат, тепер мусили будувати новий свiт, вiд якого вже встигли вiдвикнути. Господарськi зв’язки, спосiб управлiння економiкою встигли вплинути на сприйняття людей.

Навряд чи дев’яностi роки двадцятого столiття згадують в цих краiнах як золотий час. Спад, безробiття, розчарування людей – супутники перехiдного перiоду.

На прикладi Польщi розгляньмо шлях становлення ринковоi економiки.

Навiть сьогоднi багато економiстiв розходяться в оцiнках ефективностi польських реформ. Надто вже болючими i шоковими вони були, призвiвши на початковому етапi до величезного спаду. Навiть початковий рiст економiки не вирiшив соцiальних проблем.

При збiльшеному рiвнi виробництва безробiття також зросло. Як таке може бути? Якщо сьогоднi 8 осiб виробляють бiльше, нiж вчора могли зробити 10, – то таке цiлком можливо. На конкретних дiлянках економiка ставала ефективнiшою, доводячи неспроможнiсть попередньоi економiчноi моделi, але процес цей був iнертний.

План Бальцеровича – саме пiд такою назвою увiйшов в iсторiю марш-кидок радикально швидкого переходу вiд соцiалiзму до капiталiзму.

Вiн передбачав наступне:

• дозволено банкрутство державних пiдприемств;

• збалансований бездефiцитний або низькодефiцитний бюджет;

• скасування пiльгового кредитування;

• спрощення та лiбералiзацiя податковоi системи;

• бюджетна децентралiзацiя i вiдмова вiд регiонального вирiвнювання;

• вiдмова вiд пiдтримки тих чи iнших галузей;

• проста податкова система з помiрними ставками;

• вiдкритий характер економiки – вiдсутнiсть протекцiонiзму;

• масова приватизацiя.