Основи економічних знань

Одна з принципових вiдмiнностей функцiонально-факторного методу вiд сутнiсного (якiсного) аналiзу соцiально-економiчних вiдносин полягае у тому, що вiн передбачае аналiз усiх категорiй не з точки зору вертикального причинно-наслiдкового зв’язку, а в iх взаемодii як рiвнозначних категорiй.

Якщо враховувати, по-перше, домiнування у структурi сучасних факторiв виробництва ресурсiв, що забезпечують системний iнновацiйний розвиток економiки, по-друге, стабiльно високий iнтерес з боку дослiдникiв теоретичних проблем економiчного розвитку до ресурсу соцiального, полiтичного, фактично вiдбуваеться повернення до соцiально-економiчних вiдносин, вiдносин власностi, принципiв i характеру взаемодii економiчних суб’ектiв, хоча й на основi якiсно новоi, цивiлiзацiйноi парадигми, яка виходить iз визнання людини, людини творчоi працi, «людини дiла» центром iнтересiв у сучаснiй економiчнiй системi i водночас ii центральною фiгурою.

Принципово новим тут е той факт, що формацiйний пiдхiд, пояснюючи iсторичний прогрес, визнае домiнантою економiку, а цивiлiзацiйний такою домiнантою вважае загальнолюдськi цiнностi.

Такий висновок можна пов’язати з тим, що цивiлiзацiя, – на думку вiдомого росiйського теоретика В. З. Балiкоева, – на вiдмiну вiд формацii пов’язана не стiльки з матерiально-речовими, скiльки з духовними аспектами суспiльного розвитку, до того ж iз тiею iх частиною, яка визначаеться не тiльки наявним способом виробництва.

На наш погляд, неокласична економiчна теорiя, звертаючись до функцiонально-факторного аналiзу механiзмiв використання обмежених ресурсiв, свiдомо чи несвiдомо вiдсторонюеться вiд реальноi умови та проблеми iх функцiонування, яка полягае в такому: обмеженiсть ресурсiв мае, крiм природного, технологiчного, ще й iнституцiональний, соцiальний або мотивацiйний характер.

Якщо визнати необхiднiсть урахування такого пiдходу, де розумiння причин, чинникiв i форм прояву обмеженостi ресурсiв, можна констатувати як право на вiдхiд неокласики вiд класичноi полiтичноi економii у бiк надання переваг у предметi дослiдження закономiрностей суспiльного вiдтворення функцiональним зв’язкам, технiко-економiчним чинникам забезпечення системноi економiчноi рiвноваги, так i пiдстави для iснування як базовоi структури предмета класичноi полiтичноi економii.

Таке твердження, на наш погляд, мае право на iснування, особливо за сучасних умов «завершення автономii економiки» (Д.