Основи економічних знань

Водночас нова полiтична економiя включае в поле предмета своiх дослiджень, по-перше, значно ширше коло суб’ектiв економiчних вiдносин, по-друге, фактори та чинники економiчного розвитку, якi породженi в умовах переходу суспiльства вiд iндустрiального ладу до постiндустрiального, iнформацiйного, а за певних умов – i до постекономiчного.

Предметом дослiдження мiжнародноi полiтичноi економii, на думку С. А. Афонцева, е «вивчення економiчного вимiру свiтовоi полiтики». Разом з тим нова форма мiжнародноi полiтичноi економii – «глобальна полiтична економiя» – визначае як предмет дослiдження – «вивчення глобальних економiкополiтичних процесiв, що перебувають за рамками контролю з боку нацiональних держав».

Украiнськi вченi Ю. К. Зайцев та В. С. Савчук наголошують, що мiжнародна полiтекономiя насамперед прагне визначити сутнiсть, тенденцii, спрямованiсть економiчних i соцiальних процесiв, що вiдбуваються на планетi пiд впливом таких об’ективних чинникiв як усуспiльнення виробництва i працi, поглиблення мiжнародного подiлу працi через кооперацiю та iнтеграцiю економiчного життя, пов’язаного зi спiльними для всiх краiн проблемами зростання добробуту, безпеки, умов вiдтворення та розвитку людини, краiни та свiту.

Таким чином, як об’ект дослiджень мiжнародноi полiтичноi економii виступае сучасна глобалiзована економiка планети в цiлому, а предмет – полiтичнi, економiчнi, соцiальнi iнститути та конкретнi iнституцiональнi форми, що визначають i регулюють сутнiсть, характер, поле, спрямованiсть та результативнiсть зв’язкiв i вiдносин мiж основними суб’ектами мiжнародного економiчного життя.

Як бачимо, iснуе чимало напрямiв сучасноi полiтичноi економii, що свiдчить про потребу в дослiдженнях полiтико-економiчного характеру, яка зростае за умов динамiзацii процесiв поглиблення та ускладнення взаемовпливiв економiчних, соцiальних, iнституцiональних чинникiв функцiонування економiчних систем.

4.4. Структуризацiя економiчноi науки та диверсифiкацiя ii предмета на початку ХХІ ст

На початку XX столiття економiка практично всiх краiн планети функцiонувала в iнституцiональному середовищi ринкових законiв, принципiв, норм i правил. Бути суб’ектом економiчноi дiяльностi означало прагнути отримання прибутку та надприбутку, задовольняючи динамiчно зростаючий попит виробництва, споживачiв, суспiльства, держави.