Основи економічних знань

Така мотивацiя, виступаючи дуже ефективним важелем економiчного зростання, водночас надзвичайно загострила питання щодо задоволення нацiонального виробника ресурсами, визначення механiзмiв забезпечення конкурентних переваг на нацiональному та мiжнародному ринках, сприяла розвитку ринку працi, фiнансового ринку, iнституцiональних форм просування продукту вiд виробника до споживача тощо. За цих умов на перший план в економiчних дослiдженнях виходять проблеми функцiонально-факторного аналiзу дiяльностi «економiчноi людини», iндивiда, органiзацiйно-економiчних i технiко-економiчних вiдносин на мiкрота макрорiвнях.

Пiсля виходу друком 1890 р. фундаментальноi працi засновника неокласичного напряму в економiчнiй теорii А. Маршалла «Принципи полiтичноi економii» класична полiтична економiя остаточно розпадаеться на двi майже незалежнi течii. Одна з них будуеться на принципах неокласицизму, згодом неокласичного синтезу, неолiбералiзму та монетаризму, доповнюючись концепцiями кейнсiанства, неокейнсiанства та посткейнсiанства.

Друга, зберiгаючи в своiй основi глибиннi структурнi елементи предмета класичноi полiтичноi економii, дiстае вияв i набувае розвитку в концепцiях: неомарксизму, неоортодоксальноi полiтичноi економii, радикальноi полiтичноi економii; субстантивiстськоi полiтичноi економii К. Поланьi; новоi полiтичноi економii; мiжнародноi полiтичноi економii; полiтичноi економii середнього класу; полiтичноi економii трансформацiйних станiв економiчних систем.

Важливо визначити засадовi принципи, за якими вiдбуваеться спiвiснування та розвиток взаемовпливiв цих двох гiлок економiчноi науки. Зазначимо, що макро- та мiкроекономiка, синтезуючи концептуальнi пiдходи неолiбералiзму, монетаризму, кейнсiанства, займаються функцiонально-факторним аналiзом економiчних процесiв i явищ, тобто пошуком конкретних iнструментiв, механiзмiв, методик використання обмежених ресурсiв з метою забезпечення усталених темпiв економiчного зростання як основи та умови економiчного розвитку.

Одначе такий аналiз передбачае наявнiсть вже сформованого iнституцiонального простору функцiонування економiчних систем, тобто iснування сформульованих та пiзнаних принципiв, законiв i закономiрностей становлення такого простору, – для функцiонально-факторного аналiзу вони iснують вже апрiорi, саме тому вiд них можна абстрагуватися без додаткового дослiдження, визнаючи iх як данiсть.